Прослухати лекцію

Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.

Хліб і чаша – знаки Вечері Господньої і їх значення

Прослухати лекцію

Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.

План-конспект лекції

Гейдельберзький катехізис

Недільний день 29

Повторення попереднього матеріалу:

1.       Яке свято в Старому Заповіті вказує на Вечерю Господню?

2.       З ким Ісус святкував Вечерю Господню? Як би ви описали цих людей: як герої віри чи як слабкі віруючі? Чому? Чи говорить це нам про характер Вечері? Чи є вона тільки для сильних у вірі?

3.       Які знаки Вечері Господньої заповів Христос?

Запитання 78: Чи перетворюються хліб та вино в справжнє тіло та кров Ісуса Христа? (задати запитання, без читання відповіді)

«Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє. А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі, бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!» (Матв.26:26-28)

Христос взяв хліб і вино, і сказав, що це Його тіло і кров. На базі цього твердження в історії християнської церкви з’явилось багато тлумачень цього твердження. Найпоширенішим є вчення католицької церкви, яке стверджує, що в момент освячення хліба і вина відбувається чудо: хліб перетворюється в реальне тіло Христа і вино перетворюється в кров Христа. Свій початок це вчення набуло, виходячи з філософії Аристотеля, на 4 Латеранському соборі в 1215 році, і остаточно прийнята на Триденському соборі в 1551 році. Лютер почав протестувати проти цієї доктрини, і почав навчати, що символи не перетворюються в тіло і кров Господа, але Христос присутній в таїнстві Причастя через ці знаки. Кальвін та інші реформати почали навчати, що дані знаки – це символи, але під час Вечері Господньої Бог по особливому служить Своєму народу. Інша частина християн почали говорити, що знаки Вечері Господньої дані лише для нагадування.

Хто ж з них має рацію?

Відповідь катехізису звучить таким чином: «Ні. Як води при хрещенні не перетворюється в кров Христа і сама по собі не змиває гріхів, а є лише Божим знаком та запорукою цього, так само і хліб Вечері Господньої не перетворюється в справжнє тіло Христа, хоч і називається тілом Христа у відповідності з природою та мовою таїнств»

Ми з вами детально пройшли тему хрещення. І ми говорили про значення цього знаку – знак нашої належності до Христа і Його народу; знак виправдання і очищення наших гріхів в Христі. Також, ми, говорячи про таїнства в загальному, говорили про те, що це не просто пусті знаки, але через ці знаки Бог по особливому працює в своїх дітях; це інструменти, які Дух Святий використовує разом зі Словом Божим для ствердження Свого народу. ТЕ ж саме стосується і вечері Господньої. Як знаки пасхальної вечері стверджували послідуючі покоління ізраїльтян в тому, що Бог вибрав цей народ і особливим чином працює серед цього народу, вивівши з єгипетського рабства, заключивши завіт, давши закон та обітниці. Так само і Бог через знаки Вечері Господньої Духом Святим стверджує нас в тому, що ми є Його діти. Це знак, печать, яка не просто нагадує про подію, яка відбулась дві тисячі років назад, але це Божа печать, через яку Бог стверджує кожного віруючого, що дана жертва на Голгофі була принесена саме заради нього.

Запитання 79: Чому ж тоді Христос називає хліб Своїм тілом, а чашу – Своєю кров’ю, або «Новим заповітом у Своїй крові»? (Ап. Павло називає це «прилучення до тіла та крові Христа»)

Відповідь катехізису вказує нам на 3 важливих моменти:

1.       Він бажає навчити нас, що, як хліб і вино живлять нас в цьому скоро плинному житті, так само і Його розп’яте тіло та пролита кров дійсно живлять наші душі для вічного життя.

У Вечері Господній Христос свідкує про те, що Він є хліб живий, яким наповнюються душі для блаженного безсмертя.  (Ін.6:51,54-55) В даному тексті Христос не говорить про Вечерю Господню. Він заповідав її лише на Таємній Вечері. Але, ідентичність знаків просто вражає. «Хліб життя – це тіло Моє, кров – це Кров Моя, яку потрібно вживати для того, щоб мати вічне життя». Що хотів Христос сказати цими словами. Хтось подумав, що Він говорить про канібалізм. Багато обурились і пішли. Хтось, в християнській історії, почав вважати, що вживання самих знаків забезпечує вічне життя. Але через ці слова Христос бажав сказати, що ці символи , хліб і вино, представляють духовну їжу, яку ми отримуємо від Тіла та Крові Ісуса Христа. Тому що, коли Бог прилучив нас до себе, зовнішнім знаком чого стало хрещення, Він став для нас Батьком. Він постійно дає нам їжу, потрібну для збереження і підтримки того життя, до якого Він породив нас Своїм Словом.

Дане таїнство має удостовірити нас в тому, що Тіло Господа, одного разу принесене в жертву за нас, продовжує залишатись нашою їжею. По тій самій причині Христос називає чашу новим заповітом в своїй Крові. Тому що кожен раз, коли Він дає на пити свою священну кров, він ніби продовжує свій завіт з нами, затверджений Його кров’ю, і тим самим укріпляє нашу віру.

Таїнство вечері Господньої свідкує нам про те, що все, звершене і вистраждане Христом мало одне призначення – стати для джерелом життя, причому життя вічного. Тільки в Ньому ми маємо джерело не лише для духовного життя, але для вічного.

2.       Христос бажає запевнити нас цим видимим знаком та запорукою в тім, що ми через дію Святого Духа прилучаємось до Його тіла та крові так само, як наші вуста приймають ці святі знаки, хліб і вино, на Його спомин.

-          Алегорія церкви як тіла Христового (Рим.12, 1Корю.10:16-17)

-          Вечеря Господня – видиме ствердження того, що ми належимо до тіла Ісуса Христа

-          Дух Святий – виконавець прилучення віруючого до тіла Христового

3.       Ми  прилучаємось до всіх Його страждань та послуху так, начебто ми особисто страждали і заплатили за свої гріхи.

Рим.6:5-11

Свята Вечеря має дві сторони: перша – це видимі знаки, дані нам через нашу неміч; друга – духовна істина, яка відображена і одночасно явлена в знаках.

В Вечері під знаком хліба і вина нам насправді даний Сам Христос, його Тіло і Кров, в якому він виконав всяку праведність, щоб дати нам спасіння. Він дається нам, по-перше, щоб ми об’єднались в одне тіло; а по-друге, для того, щоб, приєднавшись до Його тіла, ми приєднались і до всіх Його благ і відчули таким чином дію Його жертви.

Інші документи віри про Вечерю Господню:

Бельгійське віровизнання:

Немає сумніву, що Ісус Христос не запровадив Своє Таїнство як щось некорисне для нас. Тож Він здійснює в нас усе те, що показує цими святими знаками. Спосіб, у який Він робить це, перевищує наше розуміння і незбагненний для нас так само, як прихована й незбагненна для нас дія Святого Духа. Але ми не помиляємося, стверджуючи, що те, що ми споживаємо і випиваємо, є справжнім і природним Тілом і Кров’ю Христовими,[1] але це відбувається не вустами, а духовно через віру. Таким чином, хоча Христос завжди сидить по правиці Бога Отця на небесах,[2] Він не перестає робити нас співучасниками Себе через віру. Ця учта є духовною трапезою, за якою Христос робить нас спільниками Себе Самого, як і всіх Своїх скарбів та дарів, і дарує нам можливість насолоджуватися Ним Самим і заслугами Його страждань і смерті.[3] Він живить, зміцнює і втішає наші злиденні, нещасні душі через споживання Його Тіла, оживляє і оновлює їх через пиття Його Крові.[4]

---

[1] Ів. 6: 55, 56; 1 Кор. 10: 16.

[2] Дії 3: 21; Мк. 16: 19.

[3] Мт. 26: 26 і далі; Лк. 22: 19, 20; 1 Кор. 10: 2 – 4.

[4] Рим. 8: 22, 23.

Прослухати лекцію:

Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.

Завантажити лекцію можна тут

Прочитати лекцію

Отож, ми продовжуємо з Вами розглядати тему «Таїнства», і починаючи з сьогодні, а потім і впродовж ще декількох уроків, ми розглядатимемо таїнство Вечері Господньої. Хтось називає це служінням хліболамання, хтось причастям, хтось переломленням, а хтось Вечерею Господньою.

Але основне питання полягає в наступному: «Що таке Свята Вечеря, і що вона означає для нас?». Щоб відповісти, ми повинні згадати, що говорилось перед цим про природу цього таїнства.

По-перше, ця вечеря є знаком.

Зовнішніми знаками є хліб і вино. Саме по собі таїнство нічого не робить і нічого не дає. Хліб – це просто звичайний хліб, а вино – це просто звичайне вино. Але коли це таїнство пов’язане з Писанням, то воно говорить про любов Божу.

Віра є головним елементом причастя. Віра – це завжди акцент на Бозі. Без віри, шматочок хліба, вино, і вода при хрещенні абсолютно нічого не означають.

Ми також маємо той факт, що щось трапляється з обома цими елементами: хліб ламають, а вино наливають. Про що ці дії звіщають? Вони змальовують той факт, що так як хліб ламається перед нашими очима, так і тіло нашого Господа було переламане на хресті. Коли ми бачимо, як вино розливають, так і кров нашого Спасителя була пролита на хресті. Взяті разом ці знаки нагадують нам про жертву нашого Господа.

По-друге, ця вечеря є печаткою.

Вона обіцяє тим, хто вкушає по вірі, що тіло Христове було поламане за них і кров була пролита за них. Вона є обітницею того, що велика жертва була принесена за нас і що прощення гріхів тепер реальність. І що діти Божі мають це прощення. Вона гарантує нам, що так, як хліб і вино живлять тіло, так тіло і кров Христа живлять наші душі.

По-третє, ця вечеря або таїнство, були встановлені Господом ще в Старому Заповіті, коли Він створив велике свято Паску(єврейську). Це було найголовніше свято з усіх, яке святкували діти Ізраїлю. Воно почалось ще до того, як ізраїльтяни залишили землі Єгипту, місце свого рабства.

Вони повинні були взяти невинне однорічне ягня чоловічого роду і вбити його вечором чотирнадцятого дня. Далі вони повинні були їсти його м’ясо з прісним хлібом і гіркими приправами. Кров’ю вони повинні були вимастити одвірки і вікна, як знак Господу. Коли Він побачить це, то проходитиме будинки і не завдасть шкоди їх мешканцям. Кров захистить і спасе їх .(Вих. 12).

Тепер же, коли ми повернемось до Нового Заповіту, то побачимо, що Господь Ісус встановлює святу вечерю в перший день свята Паски (в Мк.14:12 сказано «в перший день Опрісноків»). Це не просто схожість чи випадковість. Воно було зроблено з ціллю показати учням і всій церкві, що Ісус Христос є великим пасхальним Агнцем.

Так само, як і тіло ягняти було поломане, так і Він дає своїм учням хліб, як знак, що Його тіло буде поломане також (і саме в Мт.26:26 Христос сказав: «Прийміть, споживайте, це тіло Моє.»). Як кров ягняти була пролита, так і Його кров буде пролита; проте зараз нею не обмальовують одвірки, а п’ють. Чому?

Оскільки, раніше вона захищала всіх, хто був у домі від смерті і знищення, тепер вона захищає всіх, хто п’є її від того ж самого і обіцяє їм прощення гріхів (Мт.26:28). Вона залишається знаком і печаткою заступництва і захисту.

Дуже важливо, щоб ми не випустили із уваги той факт, що це таїнство встановив Сам Христос.

o Він Господар, який запрошує учнів і всіх своїх послідовників їсти і пити.

o Він є Той, хто ламає хліб і розливає вино.

o Він є Той, хто пояснює значення цієї вечері.

o Він поступає як Господар і одночасно Він дає зрозуміти своїм слухачам, що це є Господар, якого вони їдять. Це Його тіло вони їдять, і Його кров п’ють. Вони їдять великого Божого Пасхального Агнця (саме про Нього свідчив Іван – «Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!» Ів.1:29).

По-четверте, ця вечеря була встановлена на користь віруючих.

Ми вже зрозуміли, що вона щось для нас значить і що ставить на щось печать: прощення і вічне життя.

Але є ще щось, ця їжа є і їжею нагадування (Лк.22:19). Кожен раз, коли ми сидимо за Його столом, ми ясно і візуально згадуємо про те, що Христос зробив для нас: -як Він помер за нас, -як тіло Його було поламано, -як кров проллята за нас. Тому кожна Вечеря є нагадуванням про Його жертву і наше прощення.

Давайте повернемось до запитань, які ставить перед нами катехізис.

Отож, запитання 75: Як Вечеря Господня нагадує тобі і запевняє в тому, що ти маєш спільність у єдиній хресній жертві Христа і у всіх Його дарах?

Перед тим як ми прочитаємо відповідь, ми уважно прочитаємо текст з Єв.Мв.26:26-28 «Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє. А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі, бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!»

Відповідь з катехізису: Таким чином: Христос заповідав мені та Всім Віруючим їсти розломлений хліб і пити чашу. З цією заповіддю Христос дав і обітницю:

По-перше, як Вірно те, що я бачу своїми очима хліб Господній, ломлений за мене, і чашу, що подається мені, так само вірно і те, що тіло Христа ломилось як жертва за мене, а Його кров пролилась за мене на хресті.

По-друге, як Вірно те, що я приймаю з руки служителя і з’їдаю хліб Господній та п’ю чашу, що даються мені як вірні знаки Його тіла та крові, так вірно і те, що Він Сам живить та напоює мою душу для Вічного життя Своїм розп’ятим Тілом і пролитою кров’ю.

Кожна вечеря нагадує нам про те, що ми об’єднані в Христі і один з одним. Це їжа єдності і спільності. В Ів. 6:56, Господь каже нам: «Хто тіло Моє споживає, та кров Мою п’є, той в Мені перебуває, а Я в ньому».

Це їжа заповітного спілкування. Христос називає вино «новим заповітом в Моїй крові» (Лк.22:20).

Ця вечеря свідчить про близькість, яка існує між Христом і Його тілом. Той факт, що ми, як віруючі сидимо за одним і тим же столом, їмо той же хліб і п’ємо те ж вино – об’єднує нас (1 Кор.10:17).

Це явно показує, що в Христі і через Христа, ми стаємо одним цілим. Його жертва об’єднує нас, як ніщо інше.

Можна сказати більше. Наша віра зміцнюється через цю їжу. Хліб та вино були основними продуктами харчування в країнах Середнього Сходу. Без них неможливо було б підтримувати життя. Їжа та питво є необхідні складові здоров’я та праці.

Те ж саме ми повинні розуміти, що тіло і кров Христа є необхідними, коли йдеться про наше духовне здоров’я і добробут. Жоден віруючий не може без них жити, а також без того, що вони означають і гарантують. Без жертви і смерті Христа немає для нас прощення і вічного життя. Коли Святий Дух застосовує їх в нашому житті, то вони є істинними засобами, через які зростає і поглиблюється наша віра.

Правильне розуміння Вечері Господньої дуже допомагають уникненню сумнівів і невизначеності.

Є приклади, коли люди відмовляються відвідувати цю вечерю тому, що охоплені відчуттям самонедооцінки. Вони бачать тільки себе і свої гріхи, вони відчувають, що повинно бути зроблено набагато більше в їх житті перед тим, як її відвідати.

В результаті цього, з їх точки зору Господня вечеря, це їжа для “тих, що вже досягли”, для “духовно завершених”.

Проте, це ніколи не було ціллю нашого Господа. Якщо Ісус мав на увазі Вечерю тільки для “супер-святих’”, то ніколи Він не запросив би до їжі всіх Своїх учнів, дехто з яких дуже скоро збирався зрадити і відмовитись від Нього.

Ні, цю вечерю Він мав на меті, переважно, для “тих, хто ще не досягнув”, а ще в дорозі до Християнського життя з усіма його небезпеками і боротьбою.

Він призначав її для Дітей Божих, кому дуже жаль за свої гріхи, але вони мають стремління позбутися їх. Через цю їжу Христос прагне нагадати нам, що Він з нами і хоче допомогти нам.

Мета Вечері Господньої, підняти довіру до Господа і Його спасіння.

В запитанні 76, катехізис повертає нас до роздумів щодо того, Що означає їсти розіп’яте тіло Христа та пити Його пролиту кров?

Відповідь наступна: Це значить приймати з Вірою в серці всі страждання і смерть Христа і, Віруючи в це, отримувати прощення гріхів і життя вічне. Більш того, це означає і те, що через Духа Святого, Який перебуває і в Христі, і в нас, ми все більше з’єднуємось зі славним тілом Христа. Тому, хоч Він і на небі, а ми на землі, ми є плоть від плоті Його і кість від костей Його. І ми житимемо вічно, керовані одним Духом, як і члени нашого тіла керовані однією душею.

77 запитання знову повертає нас до Писання, і говорить: «Де саме Христос обіцяє, живити та напоювати віруючих Своїм тілом та кров’ю, так само безсумнівно, як безсумнівно й те, що вони їдять розломлений хліб і п’ють чашу?»

Відповідь: При установленні хрещення Ісус сказав: “Господь Ісус ночі тієї, як виданий був, узяв хліб, подяку віддав, і переломив, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за Вас ламається Це робіть на спомин про Мене! Так само і чашу Взяв Він по Вечері й сказав: Ця чаша Новий Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене! Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде.” (1) Цю саму обітницю повторює й Ап. ПаВло: “Чаша благословення, яку благословляємо, чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота Він тіла Христового? Тому що один хліб, тіло одне – нас багато, бо ми Всі спільники хліба одного” (2) (1) 1 Кор. 11:23-26: (2) 1 Кор. 10:16-17