Прослухати лекцію:

Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.

Завантажити лекцію можна тут

Прочитати лекцію

Отож, ми продовжуємо з Вами розглядати тему «Таїнства», і починаючи з сьогодні, а потім і впродовж ще декількох уроків, ми розглядатимемо таїнство Вечері Господньої. Хтось називає це служінням хліболамання, хтось причастям, хтось переломленням, а хтось Вечерею Господньою.

Але основне питання полягає в наступному: «Що таке Свята Вечеря, і що вона означає для нас?». Щоб відповісти, ми повинні згадати, що говорилось перед цим про природу цього таїнства.

По-перше, ця вечеря є знаком.

Зовнішніми знаками є хліб і вино. Саме по собі таїнство нічого не робить і нічого не дає. Хліб – це просто звичайний хліб, а вино – це просто звичайне вино. Але коли це таїнство пов’язане з Писанням, то воно говорить про любов Божу.

Віра є головним елементом причастя. Віра – це завжди акцент на Бозі. Без віри, шматочок хліба, вино, і вода при хрещенні абсолютно нічого не означають.

Ми також маємо той факт, що щось трапляється з обома цими елементами: хліб ламають, а вино наливають. Про що ці дії звіщають? Вони змальовують той факт, що так як хліб ламається перед нашими очима, так і тіло нашого Господа було переламане на хресті. Коли ми бачимо, як вино розливають, так і кров нашого Спасителя була пролита на хресті. Взяті разом ці знаки нагадують нам про жертву нашого Господа.

По-друге, ця вечеря є печаткою.

Вона обіцяє тим, хто вкушає по вірі, що тіло Христове було поламане за них і кров була пролита за них. Вона є обітницею того, що велика жертва була принесена за нас і що прощення гріхів тепер реальність. І що діти Божі мають це прощення. Вона гарантує нам, що так, як хліб і вино живлять тіло, так тіло і кров Христа живлять наші душі.

По-третє, ця вечеря або таїнство, були встановлені Господом ще в Старому Заповіті, коли Він створив велике свято Паску(єврейську). Це було найголовніше свято з усіх, яке святкували діти Ізраїлю. Воно почалось ще до того, як ізраїльтяни залишили землі Єгипту, місце свого рабства.

Вони повинні були взяти невинне однорічне ягня чоловічого роду і вбити його вечором чотирнадцятого дня. Далі вони повинні були їсти його м’ясо з прісним хлібом і гіркими приправами. Кров’ю вони повинні були вимастити одвірки і вікна, як знак Господу. Коли Він побачить це, то проходитиме будинки і не завдасть шкоди їх мешканцям. Кров захистить і спасе їх .(Вих. 12).

Тепер же, коли ми повернемось до Нового Заповіту, то побачимо, що Господь Ісус встановлює святу вечерю в перший день свята Паски (в Мк.14:12 сказано «в перший день Опрісноків»). Це не просто схожість чи випадковість. Воно було зроблено з ціллю показати учням і всій церкві, що Ісус Христос є великим пасхальним Агнцем.

Так само, як і тіло ягняти було поломане, так і Він дає своїм учням хліб, як знак, що Його тіло буде поломане також (і саме в Мт.26:26 Христос сказав: «Прийміть, споживайте, це тіло Моє.»). Як кров ягняти була пролита, так і Його кров буде пролита; проте зараз нею не обмальовують одвірки, а п’ють. Чому?

Оскільки, раніше вона захищала всіх, хто був у домі від смерті і знищення, тепер вона захищає всіх, хто п’є її від того ж самого і обіцяє їм прощення гріхів (Мт.26:28). Вона залишається знаком і печаткою заступництва і захисту.

Дуже важливо, щоб ми не випустили із уваги той факт, що це таїнство встановив Сам Христос.

o Він Господар, який запрошує учнів і всіх своїх послідовників їсти і пити.

o Він є Той, хто ламає хліб і розливає вино.

o Він є Той, хто пояснює значення цієї вечері.

o Він поступає як Господар і одночасно Він дає зрозуміти своїм слухачам, що це є Господар, якого вони їдять. Це Його тіло вони їдять, і Його кров п’ють. Вони їдять великого Божого Пасхального Агнця (саме про Нього свідчив Іван – «Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!» Ів.1:29).

По-четверте, ця вечеря була встановлена на користь віруючих.

Ми вже зрозуміли, що вона щось для нас значить і що ставить на щось печать: прощення і вічне життя.

Але є ще щось, ця їжа є і їжею нагадування (Лк.22:19). Кожен раз, коли ми сидимо за Його столом, ми ясно і візуально згадуємо про те, що Христос зробив для нас: -як Він помер за нас, -як тіло Його було поламано, -як кров проллята за нас. Тому кожна Вечеря є нагадуванням про Його жертву і наше прощення.

Давайте повернемось до запитань, які ставить перед нами катехізис.

Отож, запитання 75: Як Вечеря Господня нагадує тобі і запевняє в тому, що ти маєш спільність у єдиній хресній жертві Христа і у всіх Його дарах?

Перед тим як ми прочитаємо відповідь, ми уважно прочитаємо текст з Єв.Мв.26:26-28 «Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє. А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі, бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!»

Відповідь з катехізису: Таким чином: Христос заповідав мені та Всім Віруючим їсти розломлений хліб і пити чашу. З цією заповіддю Христос дав і обітницю:

По-перше, як Вірно те, що я бачу своїми очима хліб Господній, ломлений за мене, і чашу, що подається мені, так само вірно і те, що тіло Христа ломилось як жертва за мене, а Його кров пролилась за мене на хресті.

По-друге, як Вірно те, що я приймаю з руки служителя і з’їдаю хліб Господній та п’ю чашу, що даються мені як вірні знаки Його тіла та крові, так вірно і те, що Він Сам живить та напоює мою душу для Вічного життя Своїм розп’ятим Тілом і пролитою кров’ю.

Кожна вечеря нагадує нам про те, що ми об’єднані в Христі і один з одним. Це їжа єдності і спільності. В Ів. 6:56, Господь каже нам: «Хто тіло Моє споживає, та кров Мою п’є, той в Мені перебуває, а Я в ньому».

Це їжа заповітного спілкування. Христос називає вино «новим заповітом в Моїй крові» (Лк.22:20).

Ця вечеря свідчить про близькість, яка існує між Христом і Його тілом. Той факт, що ми, як віруючі сидимо за одним і тим же столом, їмо той же хліб і п’ємо те ж вино – об’єднує нас (1 Кор.10:17).

Це явно показує, що в Христі і через Христа, ми стаємо одним цілим. Його жертва об’єднує нас, як ніщо інше.

Можна сказати більше. Наша віра зміцнюється через цю їжу. Хліб та вино були основними продуктами харчування в країнах Середнього Сходу. Без них неможливо було б підтримувати життя. Їжа та питво є необхідні складові здоров’я та праці.

Те ж саме ми повинні розуміти, що тіло і кров Христа є необхідними, коли йдеться про наше духовне здоров’я і добробут. Жоден віруючий не може без них жити, а також без того, що вони означають і гарантують. Без жертви і смерті Христа немає для нас прощення і вічного життя. Коли Святий Дух застосовує їх в нашому житті, то вони є істинними засобами, через які зростає і поглиблюється наша віра.

Правильне розуміння Вечері Господньої дуже допомагають уникненню сумнівів і невизначеності.

Є приклади, коли люди відмовляються відвідувати цю вечерю тому, що охоплені відчуттям самонедооцінки. Вони бачать тільки себе і свої гріхи, вони відчувають, що повинно бути зроблено набагато більше в їх житті перед тим, як її відвідати.

В результаті цього, з їх точки зору Господня вечеря, це їжа для “тих, що вже досягли”, для “духовно завершених”.

Проте, це ніколи не було ціллю нашого Господа. Якщо Ісус мав на увазі Вечерю тільки для “супер-святих’”, то ніколи Він не запросив би до їжі всіх Своїх учнів, дехто з яких дуже скоро збирався зрадити і відмовитись від Нього.

Ні, цю вечерю Він мав на меті, переважно, для “тих, хто ще не досягнув”, а ще в дорозі до Християнського життя з усіма його небезпеками і боротьбою.

Він призначав її для Дітей Божих, кому дуже жаль за свої гріхи, але вони мають стремління позбутися їх. Через цю їжу Христос прагне нагадати нам, що Він з нами і хоче допомогти нам.

Мета Вечері Господньої, підняти довіру до Господа і Його спасіння.

В запитанні 76, катехізис повертає нас до роздумів щодо того, Що означає їсти розіп’яте тіло Христа та пити Його пролиту кров?

Відповідь наступна: Це значить приймати з Вірою в серці всі страждання і смерть Христа і, Віруючи в це, отримувати прощення гріхів і життя вічне. Більш того, це означає і те, що через Духа Святого, Який перебуває і в Христі, і в нас, ми все більше з’єднуємось зі славним тілом Христа. Тому, хоч Він і на небі, а ми на землі, ми є плоть від плоті Його і кість від костей Його. І ми житимемо вічно, керовані одним Духом, як і члени нашого тіла керовані однією душею.

77 запитання знову повертає нас до Писання, і говорить: «Де саме Христос обіцяє, живити та напоювати віруючих Своїм тілом та кров’ю, так само безсумнівно, як безсумнівно й те, що вони їдять розломлений хліб і п’ють чашу?»

Відповідь: При установленні хрещення Ісус сказав: “Господь Ісус ночі тієї, як виданий був, узяв хліб, подяку віддав, і переломив, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за Вас ламається Це робіть на спомин про Мене! Так само і чашу Взяв Він по Вечері й сказав: Ця чаша Новий Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене! Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде.” (1) Цю саму обітницю повторює й Ап. ПаВло: “Чаша благословення, яку благословляємо, чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота Він тіла Христового? Тому що один хліб, тіло одне – нас багато, бо ми Всі спільники хліба одного” (2) (1) 1 Кор. 11:23-26: (2) 1 Кор. 10:16-17