Всевладдя Бога і світова фінансова криза

Опублікував Юрій Луковий березня - 31 - 2009 Прокоментуй!

План-конспект проповіді

Статистика по Україні:

Безробіття:

Рівень безробіття в Україні в 2009 році складе 7-8%, заявив директор Державної служби зайнятості Володимир Галицький. (в порівнянні 1.8% безробіття на липень 2008 року). Збільшення безробіття втричі.

Водночас 10,2% працездатного населення вже втратили роботу, а 39,6% вважають, що це незабаром може трапитися і з ними. Зменшення зарплати відчули на собі 30,6 громадян України, ще 32,5% вважають, що їхній заробіток може бути зниженим, і лише 36,9% у січні були впевнені у стабільності своєї роботи і заробітку.

Зупинка підприємств. Спад промислового виробництва в Україні в січні 2009 року, порівняно із січнем 2008 року, становить 34,1%, а проти грудня 2008 року – 16,1%. Мільйони людей працюють за скороченим робочим тижнем, змушені йти у неоплачувані відпустки, з дня на день очікують на звільнення чи навіть на закриття підприємств. Наслідки такого господарювання очевидні – низька наповнюваність бюджету, згортання соціальних програм, зниження життєвого рівня, особливо працівників бюджетної сфери, масове безробіття. За цим тягнеться широка смуга інших негараздів.

Криза неплатежів. Заборгованість теплокомуненерго перед НАК «Нафтогаз» наприкінці січня перевищила 4,5 млрд. грн. і продовжує зростати. Заборгованість лише АЕК «Київенерго» перевищила 1,1 млрд. грн., а попереду – розрахунки з «Газпромом» за спожитий Україною газ по найвищим цінам першого кварталу. Така ситуація може призвести не лише до невиконання зобов’язань уряду перед російськими партнерами і відключення найбільших боржників від тепломереж, але й до техногенних аварій і катастроф через брак коштів на догляд за енергетичними мережами. Спроби «лікувати наслідки» шляхом ініціювання судових рішень про заборону відключення тепла та створення «добровільних дружин» для захисту котелень лише загострює проблему неплатежів і соціальне протистояння. Водночас місцеві адміністрацію задля наповнення бюджетів намагаються підвищити комунальні тарифи, згорнути соціальні програми. Все це породжує нові неплатежі, перекладає наслідки кризи на плечі найбідніших верств населення і ще більше знижує рівень життя наших громадян.

Зубожіння населення. Бюджетна криза та внутрішній дефолт, про який все частіше говорять українські політики, може стати для соціально незахищених людей катастрофою, особливо за умов спорожнення пенсійного фонду. Адже навіть затримка з виплатою пенсії загрожує багатьом нашим співгромадянам повною втратою засобів для існування. Особливо це стосується міського населення. За словами віце-президента Світового банку по регіону Європи і Середньої Азії Шигео Катцу, рівень бідності в Україні останніми роками знизився удвічі – з 47,2% у 2003 році до близько 24,5% у 2006-му. Але вже 2007 року кількість бідних людей почала зростати (на 1,5-2 %), а наприкінці 2008 реальні доходи населення різко скоротилися, вартість соціальних трансфертів зменшилася, а безробіття – почало стрімко зростати.

Зростання злочинності – неодмінний наслідок бідності, незахищеності населення і безробіття. Особливо це відчувається у великих і промислових містах України. За словами заступника голови комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю Миколи Джиги, економічна криза може призвести до зростання злочинності в Україні на 10-15%. Зростання безробіття в Одеській області вже призвело до збільшення кількості майнових злочинів. За словами начальника УМВС України в Одеській області Богдана Керницького, головним джерелом безробітних на вулицях міста стали заморожені будівництва, де працювало чимало «нелегалів» з Молдови та Придністров’я. «Наряди міліції в Одесі, Ізмаїлі, інших містах дедалі частіше фіксують напади на перехожих із метою грабежу, розкрадання товарів зі зламуванням замків у кіосках і магазинах, крадіжки речей і цінностей з квартир і офісних приміщень». Водночас правоохоронні органи не завжди готові оперативно відреагувати на зростання кількості протиправних дій. На допомогу міським «копам» все частіше залучаються Внутрішні війська МВС. З початку року у Львові військовослужбовці внутрішніх військ затримали 45 осіб за підозрою в скоєнні злочинів, 204 особи – за адміністративні правопорушення.

Источник <http://dialogs.org.ua/project_ua_full.php?m_id=15050>

Це – наслідок фінансової кризи, яка накотилась на весь світ, і дуже сильно заціпила Україну.

Сьогодні газети, радіо, телебачення дуже багато говорить про кризу. Політики залякують людей, розповідаючи про жахливі наслідки, при цьому не показуючи на вихід  і засоби, які вони будуть використовувати для подолання кризи. В результаті, люди залишаються один на один зі своїми проблемами, фінансовими боргами, кредитами, неоплаченими комунальними послугами, пустими холодильниками.

Я сьогодні буду говорити про фінансову кризу. Я не буду говорити про економічні причини кризи – я не економіст. Я не буду говорити про політичні причини – я не політолог і не суддя владі. Я буду говорити про погляд Біблії на фінансову кризу, яку ми зараз переживаємо.

Так, Біблія говорить про це, хоча словосполучення “фінансова криза” в Біблії не зустрічається.

Отже, хто стоїть за всіма нещастями, які переживають люди і за фінансовою кризою в тому числі? Яка основна причина фінансової кризи? Яка користь від фінансової кризи? Як прожити в період фінансової кризи?

На ці та інші питання ми будемо намагатись знайти відповіді в Писанні.

1.       Бог є Верховний Владика і Він контролює все.

Хто ж стоїть за всіма подіями, які відбуваються на землі? Хто стоїть за фінансовою кризою? Багато хто скаже: винна людина. Жадібність, жадання до наживи, невірна політика, економічні прорахунки призвели до того, що економіка всіх країн світу похитнулась. Можливо, в цьому є доля правди. Дійсно, фінансова криза зроблена руками людини.

Хтось скаже: винен диявол. Це його рук робота. Це його світ, в якому він є князем цього світу. Це він діє через людей, спокушуючи їх до крадіжок, обману, фінансових махінацій, злочинів, корупції. І в цьому є правда. Дійсно, диявол названий князем віку цього. Дійсно, він діє через людей, підвладних йому. Але чи є він остаточним правителем в цьому  світі? Чи може він самовільно приймати рішення? Чи приймає участь Бог у всіх подіях, які відбуваються на землі? Чи має Бог відношення до фінансової кризи, яка склалась в світі?

Слово Боже говорить:

“Хто то скаже і станеться це, як Господь того не наказав? Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, зле та добре? Чого ж нарікає людина жива? Нехай скаржиться кожен на гріх свій. Пошукаймо доріг своїх та дослідімо, і вернімось до Господа! підіймімо своє серце та руки до Бога на небі!” (Плач.3:37-41)

По-перше, в даному тексті ми бачимо, що все, що відбувається в цьому світі – виходить “з уст Всевишнього, зле та добре”. Як? Невже від Бога може виходити зле? Адже Бог є любов? Даний текст також говорить про першопричину зла – гріх людини, ” нехай кожен скарждиться на свій гріх”. Гріх людини – ось першопричина всіх нещасть на землі. І, для того, щоб покарати гріх людини, щоб направити людину до Себе, Бог допускає зле. Про це ми ще поговоримо пізніше.

Псалмоспівець говорить: ” Знаю бо я, що Господь і Владика наш більший від богів усіх! Все, що хоче Господь, те Він чинить на небі та на землі, на морях та по всяких глибинах!” (Пс.134:5,6)

Пророк Огій говорив: ” Бо так промовляє Господь Саваот: Ще раз, а станеться це незабаром, і Я затрясу небо та землю, і море та суходіл! І затрясу всіма народами, і прийдуть коштовності всіх народів, і наповню цей дім славою, говорить Господь Саваот. Моє срібло й Моє золото, говорить Господь Саваот. Більша буде слава цього останнього дому від першого, говорить Господь Саваот, і на цьому місці Я дам мир, говорить Господь Саваот”. (Ог.2:6-9). Зверніть увагу на слова: “Золото і срібло – все моє”.

Христос, перед тим, як повернутись до свого небесного Отця, сказав учням: ” А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав: Дана Мені всяка влада на небі й на землі”. (Матв.28:18)

Апостол Павло говорить до церкви  в Ефесі: ” У Нім, що в Нім стали ми й спадкоємцями, бувши призначені наперед постановою Того, Хто все чинить за радою волі Своєї” (Еф.1:11)

Це далеко не повний перелік тексті зі Святого Писання, які говорять про те, що Бог є всевладний Бог. Він чинить те, що Він хоче. Згадайте праведного Йова. В один день він втратив всіх своїх дітей, маєтки, багатство, здоров’я. І, роблячи підсумок, він сказав: “Чи ж ми будем приймати від Бога добре, а злого не приймем?” (Йов.2:10)

В іншому тексті Господь говорить: ” Господь зубожує та збагачує, понижує Він та звеличує. Підіймає нужденного з пороху, підносить убогого зо смітників, щоб посадити з вельможами й престол слави їм дать на спадщину, бо Господні основи землі, і на них Він поставив вселенну. Він ноги святих Своїх стереже, нечестиві ж погинуть у темряві, бо сильним не з сили стає чоловік”. (1Сам.2:7-9)

Сьогодні дуже популярним є вчення, що Бог – він тільки Любов. Він не бажає і не допускає нічого злого людині. У всіх бідах людини винен сатана. Але Писання чітко говорить нам про те, що Бог конролює все. Він є Всевладний Бог. Абсолютно нічого з того, що відбувається в цьому світі, не відбувається без волі Його. Пам’ятаєте слова Ісуса Христа, який говорив: ” Чи не два горобці продаються за гріш? А на землю із них ні один не впаде без волі Отця вашого”. (Матв.10:29)

Можливо, комусь з вас не подобається думка про те, що Бог допускає в наше життя випробування, страждання. Ми хочемо бачити Бога люблячого, який закриває очі на всі гріхи людини. Але, разом з тим, що Бог є Бог любові, Він є справедливий суддя. Жодне зло і неправда людини не може бути непокараними зі сторони Бога. Можливо часто є спокуса питати в Бога: “Чому ти допускаєш таке в наше життя?” Мені дуже подобається, як про це писав великий реформатор Жан Кальвін в своїй праці “Настанова в християнській вірі”:

“Яка зухвалість навіть саме  питання про причини Божої волі – адже вона з повною підставою повинна вважатися за причину того, що всього відбувається. Бо якщо вона сама має  причину, то повинна слідувати за нею і бути до неї прив’язаною, а таке  недозволенне навіть уявляти. Воля Божа – це вище і суверенне мірило праведності, і тому все, чого хоче Бог, потрібно вважати справедливим, бо це – бажання Бога. Коли питають: «Чому Бог так зробив?»- потрібно відповідати: «Тому що Він цього пожелал»а. Якщо ж далі питають: «Чому Він цього побажав?»- то питають про  вищому і більшому, ніж Божа воля, а такого не існує.  Тому хай людина упокорить свою зухвалість і не шукає того, чого немає, з побоювання не знайти того, що є”.

Задають часто питання: чому почалась фінансова криза? Тому що Бог побажав, щоб це сталось. Можливо хтось з нас гостро відчуває на собі наслідки фінансової кризи: ваші достатки зменшились,  ваше положення на роботі є нестабільним, вам важко виплачувати кредити, можливо, ви взагалі не маєте робити, і це все викликає у вас тривогу, зневіру. Пам’ятайте: Бог контролює все. Він є Всевладний Бог. Можливо у людей невіруючих ця істина викличе гнів, адже, що це за Бог, що допускає таке в життя людини? Але для віруючої людини це є істина, яка потішає, підкріпляє. Адже наш Бог, якому ми служимо, контролює все. Нічого, що відбувається в цьому світі, не відбувається без Його контролю. Він є суверений Всевладний Бог.  І разом з тим, Він є Люб’ячий Батько, який піклується про Своїх дітей навіть у самі важкі періоди життя. Нехай ця істина приносить нам потіху і впевненість в Бозі.

2.       Бог руйнує ідоли і устрої цього світу

Але все ж таки: чому Бог допустив всесвітню фінансову кризу! Я думаю, що причина одна – матеріалізм, який охопив всесвіт.

a.       Матеріалізм – ідол 21 століття

Якщо подивитись на сучасне суспільство, то можна помітити, що весь акцент, вся увага людей сконцентрована на матеріальних речах. Різні  фірми рекламують свій товар, переконуючи людей в тому, що цей товар їм дуже необхідний, саме в ньому вони мають потребу. Велика кількість людей відчутно збагатилась. Вони виставляють своє багатство напоказ у вигляді дорогих авто, шикарних котеджів та домів, дорого одягу та прикрас. Бажання до наживи захоплює все більше і більше людей. Хтось, збагатившись, і не завжди чесним шляхом, бажає ще більше збагатитись. Люди бідніші, дивлячись на рівень життя багатих, намагаються дотягнутись до їх рівня. Збагачення стає для них самоціллю. Хто не зміг збагатитись так, як це зробив сусід, живе в постійній заздрості, осудженні, озлобленості. А якась категорія людей стає біднішими тільки тому, що інші, більш впливові особи намагаються збагатитись, переступивши через біди та проблеми інших людей. Такий сьогодні світ. Гроші, збагачення стали сьогодні ціллю життя людей.

І, на жаль, ця філософія сьогодні проникла в церкву. Сьогодні все більшої і більшої популярності набирає єретичне вчення “Євангеліє процвітання”, через яке лжевчителі намагаються внушити своїм слухачам, що однозначною Божою волею є те, щоб Його діти були багатими. “Якщо ви Божа дитина, ви є наслідник Божий, співнаслідник з Христом. Вам належить все. Тому ви маєте бути багатими, здоровими успішними. Прийміть лише це вірою”, – навчають ці горе-проповідники.  Але, для того, щоб бути багатими, люди мають жертвувати стільки, скільки про це скаже пастор. І люди намагаються скласти з Богом бізнес-домовленість: вони жертвують для того, щоб від Бога отримати ще більше. Так, Біблія навчає нас жертвувати наші матеріальні кошти. Так, Бог обіцяє благословляти нас, коли ми будемо жертвувати щиро. Але нашим мотивом для пожертвувань має бути не матеріальний інтерес, але як акт поколлллллллллллллллллллллллллллллллллллллллллллллллллллллллллри і подяки Господу за всі блага, які Він дає. Нажаль, проповідники євангелії процвітання роблять саме на матеріальному збагаченні. І, в той час, як самі ж пастори збагачуються, прості прихожани біднішають, розчаровуються в вірі, в Бозі. Згадайте останній фінансовий скандал, в якому задіяний пастор церкви “Посольство Боже”, Сандей Аделаджа, якого звинувачують у фінансових махінаціях. І таких прикладів є багато.

Багато християн не приймають вчення євангелія процвітання, але, разом з тим, збагачення стало ціллю їх життя. Матеріальні статки стали для них їх упованням, впевненістю в житті.

Слово Боже говорить: ” Отож, умертвіть ваші земні члени: розпусту, нечисть, пристрасть, лиху пожадливість та зажерливість, що вона ідолослуження, бо гнів Божий приходить за них на неслухняних”. (Кол.3:5,6)

b.      Відношення Бога до ідолів (приклади з Біблії)

Даний текст Писання говорить, що зажерливість – це ідолослуження. Слово “зажерливість” має значення – користолюбство, жадність, самокорисливість, лихварство,  ненаситність. Постійне бажання до збагачення Бог розцінює як ідолопоклонство – поклоніння ідолам. Як Бог відноситься до ідолів? Давайте згадаємо деякі приклади з Писання:

i.            Вавилонська вежа. Люди зібрались разом для того, щоб побудувати собі ім’я. Це вони вирішили зробити у вигляді вавилонської вежі. Бог змішав мови для того, щоб перешкодити людям зробити цю річ. З того часу Вавилон став символом ідолопоклонства.

ii.            Суд над єгипетським народом.

iii.            Суд над амаликитянами.

iv.            Суд над ізраїльським народом

Бог наказав Своєму народу тікати від ідолопоклонства. В другій заповіді Бог прямо забороняє ідолопоклонство.  В іншому тексті Слово Боже говорить: ” І склав Господь із ними заповіта, і наказав їм, говорячи: Не будете боятися інших богів, і не будете вклонятися їм, і не будете служити їм, і не будете приносити жертов їм, а тільки Господа, що вивів вас із єгипетського краю великою силою та витягненим раменом, Його будете боятися, і Йому будете вклонятися, і Йому будете приносити жертви. І устави, і права, і Закона, і заповідь, які написав вам, будете додержувати, щоб виконувати по всі дні, а богів інших не будете боятися”. (2Цар.17:35-37). В іншому тексті Бог наказує ” Бо не будеш ти кланятись богові іншому, бо Господь Заздрісний ім’я Його, Бог заздрісний Він!” (Вих.34:14)

А що про це говорить Новий Заповіт? Невже Новий Заповіт також застерігає нас від ідолопоклонства? Невже  наша любов до матеріальних статків неприємна Господу? Вище ми вже з вами читали, що зажерливість – це є ідолопоклонство. Ісус Христос до своїх учнів говорив такі слова: ” Ніхто двом панам служити не може, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові служити й мамоні”. (Матв.6:24)

Бог не терпить посереднього відношення до Себе. Неможливо перебувати  по середині в служінні Богу і матеріальним здобуткам. Людина або служить Богу, або служить багатству. Причому, служіння багатству не завжди означає, що це багата людина.  Коли людина складає всю свою надію на матеріальні здобутки, навіть на ті невеликі, які має, коли вона в них бачить свою стабільність і впевненість, коли вона більш за все боїться їх втратити – це і є служіння мамоні. Бог противиться тому, коли людина створює собі ідолів. Саме тому в Новому Завіті апостоли неоднократно попереджають церкву:

Апостол Павло про ідолів

Хіба ви не знаєте, що неправедні не вспадкують Божого Царства? Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідоляни, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники, ні злодії, ні користолюбці, ні п’яниці, ні злоріки, ні хижаки Царства Божого не вспадкують вони! (1Кор.6:9,10)

Тому, мої любі, утікайте від служіння ідолам. (1Кор.10:14)

Апостол Іван про ідолів:

Дітоньки, бережіться від ідолів! Амінь. (1Iван.5:21)

Людство створило собі ідола 21 віку – матеріалізм. І Бог почав руйнувати  цей ідол. Народ Божий прийняв цього ідола в своє життя. Бог через кризу бажає показати, що Він більший над найстабільшу валюту, найбагатші надбання, найсильніші структури, супердержави.

Можливо, Бог допустив в ваше життя кризу? Через це Він ще раз нагадує, що Він є Бог, який дає життя і все необхідне для життя; Він є самодостатній Бог, і тому ми маємо шукати Його і тільки в Ньому шукати нашу надію і уповання.

c.       Ознаки кінця світу.

Бог, руйнуючи земні устрої, ще раз показує, що прихід Його дуже близький.

3. Користь фінансової кризи

Попри всі складності, які принесла з собою криза, є певна користь від фінансової кризи. І це не тільки користь в банківській, економічній та політичній сферах. Є певна користь від фінансової кризи і в духовному змісті.

a. Виявляє віруючим , якими вони є насправді, в чому їх уповання

b. Випробування віри

c.       В період кризи Бог буде проявляти свою милість до свого народу

4. Як пережити фінансову кризу віруючій людині (біблійні та економічні поради)

a. Довіртесь Богу. Найбільша проблема в період кризи – це криза в серці, в розумі. Це криза довіри. Якщо в серці є криза, то навіть всі матеріальні достатки не будуть приносити належного задоволення. І навпаки, якщо серце наповнене миром Божим, навіть те невелике, що є, приносить задоволення і відчуття подяки. Можливо завтрашній день не пророчить нічого доброго для нас, можливо сьогодні наше життя стало важчим, ніж було вчора? Христос говорить: “Через те вам кажу: Не журіться про життя своє що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло? Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них? Хто ж із вас, коли журиться, зможе додати до зросту свого бодай ліктя одного? І про одяг чого ви клопочетесь? Погляньте на польові лілеї, як зростають вони, не працюють, ані не прядуть. А Я вам кажу, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них. І коли польову ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до печі вкидається, Бог отак зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні! Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось? Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно. Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться. Отож, не журіться про завтрашній день, бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи!” (Матв.6:25-34) Зверніть увагу на те, що Христос не обіцяє в даному тексті віли, шестисоті мерседеси. Христос обіцяє забезпечувати своїх дітей самим необхідним для життя. Не турбуйтесь. Не перейматесь надмірно про завтрашній день. Він належить Господу, який любить вас , який піклується про Вас, який знає, в чому ви маєте потребу і має силу і владу дати вам саме необхідне. Давид говорить: ” Даремно вам рано вставати, допізна сидіти, їсти хліб загорьований, Він і в спанні подасть другові Своєму!” (Пс.126:2)

b. Перевірте свої преорітети. Христос говорить про речі, які необхідні для прожиття: їжа, одежа. І він говорить, що погани шукають цього. Чому Христос таке говорить? ЩО, хіба для віруючих людей не потрібні іжа, одежа, інші речі, необхідні для життя? Слово “шукають” має значення: розшукують, намагаються, добиваються. Акцент саме на те, що ці люди сподіваються тільки на себе, свої сили. Вони вважають, що крім них самих ім ніхто не допоможе. Це люди, які не вірять Богу. Христос говорить одну дуже важливу істину: “…знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно.” (Матв.6:32) Саме тому, що Отець Небесний знає все, що нам потрібно; саме тому, що Господь піклується про нас, Господь говорить: “Шукайте перше царства Божого”. Трохи вище Він говорить: ” Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають. Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть. Бо де скарб твій, там буде й серце твоє!” (Матв.6:19-21) Тому, нехай головним в вашому житті буде піклування про Боже царство, про горішнє.

c. Бережіться від спокуси обкрадати Бога. Хіба можна Бога обікрати? Господь говорить: ” Чи Бога людина обманить? Мене ж ви обманюєте, ще й говорите: Чим ми Тебе обманили? Десятиною та приносами! Прокляттям ви прокляті, а Мене обманили, о люду ти ввесь! Принесіть же ви всю десятину до дому скарбниці, щоб страва була в Моїм храмі, і тим Мене випробуйте, промовляє Господь Саваот: чи небесних отворів вам не відчиню, та не виллю вам благословення аж надмір?” (Мал.3:8-10) Слово “обманювати” має значення не просто сказати неправду Богу, але грабувати, обкрадати. Коли ми не приносимо всі десятини Господу, Бог розцінює це як грабунок. І яка велика спокуса знехтувати десятинами в той час, коли дохід зменшюється а видатки збільшуються. Десятини – це також акт довіри Богу, що Бог сильний піклуватись про нас, навіть якщо наші гаманці пусті. Десятини також вказують на рівень нашої посвяти і послуху Господу. Тому, особливо в період фінансової кризи, будьте чесними і посвяченими Богу в плані ваших десятин.

d. Будьте мудрішими зі своїми грошима.

  • Скоротіть витрати на товари, які не є товарами першої необхідності
  • Створіть свій власний стабілізаційний фон. Почніть по можливості, відкладати кошти на непердбачувані витрати. Причому , намагайтеся відкладати з кожної зарплатні, пенсії.
  • Не залізайте в борги. Користуйтесь кредитами лише в крайніх випадках.
  • Якщо ви маєте роботу, бережіть її.

Прослухати проповідь

Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.

Завантажити.gif

Прослухати лекцію

Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.

Завантажити.gif

Недільний день 10.

Опублікував Юрій Луковий березня - 27 - 2009 Прокоментуй!

ПИТАННЯ 27 і 28

ГОСПОДЬ ПРАВИТЬ

Замітки

1. У попередньому Недільному Дні вже мовилося про Боже провидіння. Мова там йшла про провидіння і про раду Господню. Тут ми хочемо спочатку сказати про раду. Тому що згідно цій раді Бог діє в створенні і провидінні. Бог діє там як мудрий Будівельник, Який не починає будувати, поки не буде ретельно зважене і визначене все, що цього стосується. Тому перш ніж що-небудь творити і починати, Бог все ухвалив в Своїй вічній раді. Святе Писання називає це Божим передпізнаванням, задумом, певною Радою, ухвалою, благоволінням. Божа рада – це сукупність Його вічних ухвал про все, що буде або трапиться в часі.

2. Ця рада вічна: “Ведені Богові від вічності всі справи Його” (Діє. 15:18); вільний: “Бог творить все, що хоче” (Пс. 113:11); мудрий: Божа рада обирає кращі засоби для досягнення високих цілей (Рим. 11:33); дієвий: “Моя рада відбудеться, і все, що Мені завгодно, Я зроблю” (Іс. 46:10); всеосяжний: Він здійснює все по Своїй волі (Єф. 1:11).

3. Знання про те, що Бог вже зумовив все від вічності, не повинне приводити нас до висновку, що тепер ми просто повинні чекати, що відбудеться. Тому що Божа рада не виключає нашої відповідальності. У Своїй Раді Господь поводиться з людиною як з розумною, етичною істотою. У Діє. 2:23 мовиться одночасно і про Божу раду і передбачення, і про справи людей. Крім того, в Своїй раді Бог зумовив не тільки те, до чого все приведе, але і засоби досягнення цього, і ми покликані їх використовувати. Божа рада включала і гріх. Він не став для Бога несподіванкою, що розчаровує. Разом з тим, Бог – не автор (здійснювач) гріха. Гріх – це діяння людини, і на нього покладається провина. Тому гріх не може перешкодити Божим цілям, але повинен служити їх досягненню (Побут. 50:20; Діє. 2:23).

4. Бог почав Своє творіння і продовжує діяти у згоді з цією радою. Адже Його спокій в сьомий день не означає, що Він припинив взагалі працювати (Бог працює завжди – Ін. 5:17): Він просто завершив роботу по створенню. Він більше не додавав нових створень до створеного, але вів творіння до мети. Отже, Бог продовжував працювати. І якщо ти запитаєш, що ж Він такого робить, то першою відповіддю буде: Він зберігає (підтримує) все. Він уберігає все від розкладання. Бог не просто дозволяє всьому існувати, але служить причиною існування всього: одних (н-р, людини) – за допомогою різних засобів, інших – безпосередньо (н-р, ангелів), третіх – самих по собі (н-р, сонце, місяць), ще інших – по їх пологах (тварин, людей) (Евр. 1:3). Крім того, ми скажемо: Він ще і править всім (Пс. 92:1). Він панує над всім і веде все до наміченої мети. Нічого не випадає з цього правління. Навіть гріх. І це не дивлячись на те, що Бог не є ні автором, ні винуватцем досконалого гріха. “Бо сила Його і добрість настільки великі і незбагненні, що Він встановлює порядок речей і виконує Свої дії надзвичайно чудово і справедливо навіть тоді, коли діавол і нечестивці поступають по несправедливості” (Бельгійське сповідання, артикул 13).

Тому про кожну дію ми можемо сказати, що це зробив Бог і зробив чоловік. Але Бог і людина діяли при цьому не однаковим шляхом і не з однаковими цілями. Наприклад, коли доктор прикладав п’явку до кінцівки із зараженою кров’ю, то можна було б сказати, що п’явка відбирала кров, або ж що це робив і доктор. Але п’явка це робив для насолоди, а доктор – для допомоги пацієнтові. Таким же чином Господь зробив так, що Йосип був проданий до Єгипту; але це ж зробили і його брати. Але брати в цьому погрішили, оскільки цим лише дали волю своєї ненависті; а Бог цим здійснив велику справу по збереженню Свого народу (Побут. 50:20).

Зазвичай Бог здійснює Своє правлінні згідно твердим правилам, що дозволяє нам приймати запобіжні засоби. І це наш обов’язок. Тому що Боже панування треба всім не виключає нашої відповідальності.

5. Ти дивуєшся, як же Бог робить все це? Ми відповімо так: через співробітництво  зі всім. Його сила виступає як першопричина у всіх силах, які діють в світі як вторинні причини. При це Бог не вимушує ніякого творіння діяти проти своєї природи або волі.

Плющ, мавпа і людина можуть забратися на дерево. І коли вони підіймаються, вони здійснюють це силою Божою. Але у кожному конкретному випадку ця сила діє по-різному, так що кожне творіння діє згідно своїй природі і волі. Бог так само працює у всіх наших думках, словах і справах: “Людині [належать] припущення серця, але від Панове відповідь мови” (Пр. 16:1). Це справедливо і по відношенню до наших гріховних думок і справ, але відповідальність за гріхи покладається на нас. Бог дійсно дає силу, якою ми грішимо, але грішимо-то їй саме ми (Іс. 10:5-7).

6. Вся Божа робота навколо Його творіння позначається словом провидіння. Це “всемогутня і усюдисуща сила Божія, якій Він, немов рукою, підтримує небо і землю зі всіма їх створеннями”.

7. Тим, хто знає Бога в Христу як свого Отця, провидіння приносить велика утіха. Адже вони знають, що не може нічого відбуватися по волі випадку. Випадковостей не буває, хоча іноді ми і вживаємо таке слово (Лук. 10:31). Ми повинні пам’ятати об це сповіданні провидіння в своєму житті, дізнаючись Божу руку у всьому: у знегодах зберігати терпіння, в благополуччі – подяка, а в тому, що стосується майбутнього, – упевненість, що ніщо не може відлучити нас від любові Бога.

8. Бути вдячним – це не означає мати приємні відчуття і показувати задоволений настрій. Подяка полягає в тому, щоб використовувати Божі дари, слідуючи правилам дяки (закон!) і служити ними Господу.

Бути терплячим – не означає переносити біди з байдужістю. Це означає нести свій хрест самовільно і ради Христа.

9. Відміть, що Катехізис говорить тут про звичайні речі: дощ і засуха, листя і трава[11]. Хто не бачить руки Божими в повсякденних речах, а помічає його тільки в чомусь надзвичайному, не живе по тій вірі, яка тут сповідається.

А. Вчення про провидіння Божому в артикулі 13 Бельгійського сповідання викладено чудово. Ми сповідаємо, що відносно незбагненності Божого правління ми задовольняємося тим, щоб бути учнями “Христовим”.

Б. Сповідування утіхи в Божому правлінні міститься також в Чині хрещення. Він поклопочеться про всім добром для нас і все зло, яке Бог не відвів від нас, Він все одно використовує нам на благо.

Примітки

1. За часів особливого одкровення Бог часто здійснював чудові, нечувані діяння. Тепер нам не слід чекати такого. Та все ж Бог щодня здійснює духовні чудеса – відродження і пожвавлення церкви.

Помилки

Пантеїзм; деїзм; думка, ніби вживання заходів обережності протирічить сповіданню Божого провидіння; думка, ніби Боже провидіння охоплює тільки природні явища, але не моральні дії людини; думка, ніби гріх був просто допущений Богом; натуралізм (заперечення чудес); супранатуралізм (спроба пояснити чудеса); очікування знаків і чудес в звичайний час.

Питання

1.      Що таке Божа рада? Під якими іменами він згадується в Писанні?

2.      Які якості Божої ради тобі відомі? Що сказане в Іс. 46:10?

3.      Чи відміняє раду Божий нашу відповідальність? Що сказане в Діє. 2:23?

4.      Чи був в Божій раді визначений і гріх? Чи є у такому разі Бог автором гріха?

5.      Що Бог робить з творіннями після того, як Він створив їх? Що означає, що Бог зберігає (підтримує) все? І що Він править всім? Чи розповсюджується Його правління і на гріх? Як Бог підтримує Своє творіння? Що сказане в Евр. 1:3? Чи відміняє правління Боже нашу відповідальність?

6.      Що означає, що Бог діє в співробітництві зі всім?

7.      Що ж таке Боже провидіння?

8.      Кому це сповідання приносить утіха? Яке саме утіха?

9.      Що означає бути вдячним? А терплячим?

10.  У чому ми повинні помічати Божу руку?

Матеріал взято з сайту “Реформатский взгляд”

Можна бити себе в груди по двох причинах…

Опублікував Руслан Муц березня - 22 - 2009 1 коментар

Прослухати проповідь

Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.

Завантажити.gif

План-конспект проповіді

Лук.18:9-14

Христос розказав цю історію для того щоб докорити тих, хто були дуже впевненні в собі, в своїй праведності, і принижували інших людей.

  • Характеристика фарисеїв.

1. Вони досить високо думали про себе, і про все що вони робили.

Вони вважали себе святими, такими що в повній мірі відповідали всім вимогам святості.

Більше того вони вважали себе святішими за оточуючих. Фарисеї  вважали що лише вони можуть служити прикладом святості для інших. Але це ще не все.

2. Вони були впевненні в собі не лише перед людьми, а й перед Богом.

Кожного разу коли вони звертались до Господа в молитві, вони виставляли свою праведність наперед. Вони вважали, що зробили Бога своїм боржником, і можуть в Нього вимагати абсолютно все.

3. Фарисеї принижували інших, дивились на всіх звисока, як на тих, хто не може йти ні в яке порівняння з ними.

Христос хотів показати їх безглуздя, і те, що таким відношенням вони залишають себе Божого благовоління.

Ця історія – описання різних характерів людей які гордо виправдовують себе, і смиренно осуджують себе.

Це факти з нашого повсякденного життя.

  • В цьому уривку мова іде про двох людей які молились в одному і тому ж місці, в один і той же час.

«Два чоловіки до храму ввійшли помолитись,…»

Це не був час загальної молитви, вони прийшли в храм для особистого поклоніння Богу, як за звичай робили благочестиві люди того часу.

Бог обіцяв Соломону що кожна молитва, яка буде звершена в храмі чи в сторону храму буде почута Богом.

Христос – наш храм, тому погляд в поклонінні має бути зосередженим лише на Ньому.

Фарисей та митник «ввійшли до храму помолитись».

Ми бачимо що люди які поклоняються Богові в церкві –  суміш добрих та злих людей, тих хто прийняті Господом, і тих хто не прийнятий Ним.

Так було завжди з того часу коли Каїн і Авель принесли свої жертви на одному жертівнику.

Можливо хтось скаже, що фарисей взагалі не мав права з таким серцем йти в храм.

Але фарисей, при всій своїй гордості не міг не прийти до храму і поставити себе вище молитви, і митник, в свою чергу, при всьому смиренні не зміг також позбавити себе права спілкуватись з Отцем Небесним.

Але в нас є всі причини для того щоб припустити, що вони прийшли в храм з різними намірами.

1.      Фарисей прийшов помолитись в храм тому що це було публічне місце, більш публічніше ніж на розі вулиць, саме тому тут на нього будуть дивитись багато людей, які потім похвалять його набожність, і можливо поставлять його в приклад іншим.

Підставою для таких думок є те що сам Христос говорив, що фарисеї всі свої справи роблять так щоб їх бачили люди.

Багато людей виконують зовнішні релігійні обряди лише для того, щоб зберегти або надбати собі добру репутацію.

2.       Митник прийшов в храм тому що це був дім молитви для всіх народів (Іс.56:7).

З цього тексту ми бачимо, що фарисей прийшов в храм заради похвали, а митник заради покаяння.

Фарисей прийшов для того щоб показати себе, а митник – щоб принести своє приношення Богу.

Бог бачить з якими ми настроями ідемо на служіння Йому і відповідно цього буде судити нас.

Бог судить коли ми не йдемо, і судить коли йдемо з неправильним мотивом, тому в нас вибір один: завжди іти, але з правильним мотивом.

  • Звернення фарисея до Бога. (складно назвати молитвою). (11-12в.)

«Фарисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник. Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!»

Інші переклади говорять, що «ставши сам по собі».

Він був цілком зайнятий самим собою, не бачачи нікого навколо крім себе, шукаючи лише власної похвали а не слави Божої.

Можливо він став на видному місці, щоб якось виділитись серед інших, можливо він був в офіційному вбранні, ми не знаємо.

Але з того про що він говорив ми можемо зрозуміти наступне:

1.     Він впевнений в собі та в своїй праведності.

Він сказав багато гарного про себе, і немає підстав вважати що він був не правий.

В нього не було важких і грубих гріхів, він не був грабіжником, не був транжирою, він не тиснув на боржників, він був справедливий і добрий з усіма хто від нього залежали.

Він ні в чому не поступав не справедливо, я думаю що він міг сказати як сказав одного разу Самуїл: «Хіба я в кого взяв вола чи осла?».

Фарисей не був перелюбником, утримував свій сосуд в святості і честі. І це ще не все.

Він двічі на тиждень постився в силу своєї набожності, адже фарисеї та їх учні мали піст двічі на тиждень – в понеділок і в четвер. Таким чином він прославляв Бога в своїм тілі.

Мало того, згідно закону він віддавав десятину з усього що в нього було, тобто прославляв Бога своїм маєтком.

Я коли читав про цього фарисея, мені стало соромно щодо моєї справедливості, щодо посту, двічі на тиждень, та й практично стосовно всіх інших аспектів бачу в собі недоліки.

Це все в нього було прекрасно, і погано якщо хтось з нас не досягли такої праведності.

Але ж він не був виправданий. Чому?

-         добре що він сказав: «Дякую, Боже, Тобі,…». Але здається що ця подяка лише формальна.

Він не сказав що «Благодаттю Божою я є те що я є», як сказав апостол Павло, але замінив це таким відчепним «Дякую, Боже, Тобі,…».

Ці слова послужили йому прелюдією до гордого прославлення самого себе.

-         Він хвалиться собою з задоволенням, до дрібниць розповідаючи про себе, ніби похвальба, це єдине чим має займатись християнин в храмі.

Він схожий на тих лицемірів, які в Іс.58:3 говорили «Господи чому ми постимось а ти цього не бачиш?».

-         Він не просто говорить про свої діла, він говорить так, ніби цими ділами він щось заробив Господа, і ніби Господь щось повинний йому.

-         В усьому сказаному я не бачу жодного слова молитви.

Можливо він і прийшов в храм помолитись, але мабуть забув про свій намір. Він був настільки наповнений собою, що мабуть не вважав за потрібне говорити навіть про свої потреби. Жодного слова про те ким є Бог.

2. Він принижував інших.

-         Принижував всіх крім себе. «Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди». На разі він не говорить конкретно про того митника, а так ніби він кращий за будь кого. Можливо ми і можемо дякувати Господа за те, що дякуючи Його милості ми не такі як деякі, які відомі своїми гріхами, але не говорити це так, ніби ми єдина праведна людина на Землі, а всі інші негідники і розпусники.

-         Він з презирством відносився до митника, який стояв можливо десь позаду, або взагалі в дворі язичників, з яким він випадково стикнувся при вході в храм.

Він знав хто такі митники, і про це знали всі люди. Можливо саме тому він сказав що він митник – грабіжник, здирщик, і взагалі у всіх відношення зіпсована людина.

Звичайно це правда. Але хіба ж не можна молитись до Господа (до речі це одне з не багатьох чим займались фарисеї), без докори в адресу ближнього? Яка твоя справа до життя та гріхів інших, дивись на себе.

Можливо гріховність митника доставляла йому стільки ж задоволення як його власна праведність?

Звернення митника до Бога було абсолютно протилежним зверненню фарисея.

Воно наповнене смирення й приниження, в тій самій мірі як звернення фарисея наповнене гордості і самовпевненості.

Молитва митника наповнена розкаяння в гріхах і стремління до Бога, тоді як фарисей був цілком впевнений в собі, і вважав себе самодостатнім.

-         Смирення митника ми бачимо в діях. «А митник здалека стояв…».

Фарисей також стояв, але мабуть забрався так високо наскільки міг, мабуть в найвищу частину двору, або найближче до олтаря.

Я собі уявляю, що митник стояв здалека визнаючи свою негідність і не достойність наблизитись до Бога.

Можливо він не хотів чути принизливих слів з уст фарисея, який бачив що той входив до храму.

Він напевне розумів що Бог бачить і здалека його щире серце, і по Своїй волі може наблизити його через прощення.

-    Він не смів навіть підняти очей до неба.

В той час коли молились в храмі піднімали до неба очі і руки. Він не зробив цього, але він возніс своє серце на небеса до Бога, виражаючи велике бажання. Але пригнічений почуттям сорому не міг підняти навіть очей до неба.

«…бо нещастя без ліку мене оточили, беззаконня мої досягли вже мене, так що й бачити не можу,…» саме так почував себе псалмист Давид, коли робив гріх.

Можливо щось подібне відчував і митник.

Його вигляд свідкував про засмученість духу, яке викликане визнанням гріха.

-         «але бив себе в груди».

Одна людина сказала «Як би я бажав вдарити своє зле серце, якби міг до нього доторкнутись, це отруєне джерело з якого виливаються потоки гріха».

Читаючи старий заповіт ми бачимо що люди які хоронили своїх близьких та оплакували їх, вони били себе в груди. Ось які болі терпів цей митник.

Далі він говорить слова молитви.

Його молитва досить коротка.

Страх, та сором не дали йому можливість сказати більше. Слова мабуть застряли в горлі.

(Згадайте момент свого покаяння, чи не щось подібне відчували ми?)

Але все що він сказав, він сказав з певною ціллю: «Боже, будь милостивий до мене грішного!…»

Слава Господу. Ця молитва почута, і автор цієї молитви пішов до свого дому оправданим.

І ми отримумо виправдання коли в наших молитвах звучать слова покаяння.

Ми маємо розуміти, що якби не милість Божа, жоден з нас вже давно б не те що не молився, нас би просто не існувало.

Давид говорив: «Якщо Ти не помилуєш мене, я навіки загину».

Можна бити себе в груди по двох причинах: мол, я кращий всіх, або я визнаю що я винний.

Що зробив митник:

1. Він визнав себе грішником по природі, і винуватим перед Богом в своїх ділах.

Фарисей не визнає себе грішним. Жоден з його рідних не може дорікнути йому в гріху, і сам в собі він не бачить причини для розкаяння, він вважає себе чистим від гріха.

В свою чергу митник бачить себе злочинцем перед Богом.

2. Він повністю залежить від милості Божої, і лише на неї він уповає. Фарисей опирався на свої заслуги постом і десятинами, а митник відкидав це все покладаючись лише на милість Божу.

3. Він сердечно просить про дарунок милості. Він приходить як вбогий за милостинею, коли вже нічого не залишається окрім голодної смерті.

Чомусь я впевнений, що він говорив про кожен свій гріх визнаючи його, мабуть в розумі він перераховував їх і бачив перед своїми очима, тому що як говорив Давид «гріх мій  лежить переді мною».

Виправдання митника Богом.

Звернення до Бога були різні, який же результат?

Можливо дехто величали фарисея, супроводжували його словом «Амінь» під час молитви, підтримували його. І можливо коли він виходив з храму всі підбадьорювали його, разом з цим з презирством дивлячись на похмурого митника.

Господь, від якого не може скритись жодна справа, слово чи думка, переконує нас в тому, що цей грішник який розкаявся «повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той.»

Фарисей мабуть думав що якщо один з них має бути виправданий, то звичайно ним має стати лише він, але аж ніяк митник, якого не любили люди.

Біблія говорить що «Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать.»

-         Горді люди – огидні Господу, і вони обов’язково будуть приниженні.

В Йова 40:11 говориться: «Розпорош лютість гніву свого, і поглянь на все горде й принизь ти його!»

-         Смиренні люди, ті що підкоряються Господу будуть підвищенні Господом.

Бог підвищує того, хто приймає це підвищення як милість, а не вимагає його як боргу.

Він буде підвищений до рівня любові Бога до нього, до рівня спілкування з Ним, до стану задоволення самим собою, і переконаний, в кінці кінців буде підвищений до самого неба.

«Бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться.»

Зверніть увагу, Божа благодать сильна підняти добро зі зла.

Митник – великий грішник, і цей великий гріх привів його до великого розкаяння.

І навпаки, подивіться, як зла сила диявола перетворює добро в зло.

Це прекрасно що фарисей не грабіжник і не блудник, але диявол привів його через це до гордості на його ж загибель.

Хочу щоб я і Ви в молитві завжди розуміли те, до Кого ми звертаємось. Не хай в молитві, перед нашими очима завжди буде як милуючий, святий та праведний Ісус, так і наша гріховність.

В такому випадку, гордості не буде місцю. Адже всі ми потребуємо дії Божої благодаті в нашому житті.

Пам’ятаймо, що саме милістю та «Благодаттю Божою я є те що я є».

Можна бити себе в груди по двох причинах: мол, я кращий всіх, або я визнаю що я винний, але Бог через сина Свого Ісуса Христа виправдав мене і подарував спасіння, давши мені відповідальність жити святим та побожним життям.

Гейдельберзький катехізис. Недільний день 29

Опублікував Юрій Луковий березня - 22 - 2009 Прокоментуй!

Хліб і чаша – знаки Вечері Господньої і їх значення

Прослухати лекцію

Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.

Завантажити.gif

План-конспект лекції

Гейдельберзький катехізис

Недільний день 29

Повторення попереднього матеріалу:

1.       Яке свято в Старому Заповіті вказує на Вечерю Господню?

2.       З ким Ісус святкував Вечерю Господню? Як би ви описали цих людей: як герої віри чи як слабкі віруючі? Чому? Чи говорить це нам про характер Вечері? Чи є вона тільки для сильних у вірі?

3.       Які знаки Вечері Господньої заповів Христос?

Запитання 78: Чи перетворюються хліб та вино в справжнє тіло та кров Ісуса Христа? (задати запитання, без читання відповіді)

«Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє. А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі, бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!» (Матв.26:26-28)

Христос взяв хліб і вино, і сказав, що це Його тіло і кров. На базі цього твердження в історії християнської церкви з’явилось багато тлумачень цього твердження. Найпоширенішим є вчення католицької церкви, яке стверджує, що в момент освячення хліба і вина відбувається чудо: хліб перетворюється в реальне тіло Христа і вино перетворюється в кров Христа. Свій початок це вчення набуло, виходячи з філософії Аристотеля, на 4 Латеранському соборі в 1215 році, і остаточно прийнята на Триденському соборі в 1551 році. Лютер почав протестувати проти цієї доктрини, і почав навчати, що символи не перетворюються в тіло і кров Господа, але Христос присутній в таїнстві Причастя через ці знаки. Кальвін та інші реформати почали навчати, що дані знаки – це символи, але під час Вечері Господньої Бог по особливому служить Своєму народу. Інша частина християн почали говорити, що знаки Вечері Господньої дані лише для нагадування.

Хто ж з них має рацію?

Відповідь катехізису звучить таким чином: «Ні. Як води при хрещенні не перетворюється в кров Христа і сама по собі не змиває гріхів, а є лише Божим знаком та запорукою цього, так само і хліб Вечері Господньої не перетворюється в справжнє тіло Христа, хоч і називається тілом Христа у відповідності з природою та мовою таїнств»

Ми з вами детально пройшли тему хрещення. І ми говорили про значення цього знаку – знак нашої належності до Христа і Його народу; знак виправдання і очищення наших гріхів в Христі. Також, ми, говорячи про таїнства в загальному, говорили про те, що це не просто пусті знаки, але через ці знаки Бог по особливому працює в своїх дітях; це інструменти, які Дух Святий використовує разом зі Словом Божим для ствердження Свого народу. ТЕ ж саме стосується і вечері Господньої. Як знаки пасхальної вечері стверджували послідуючі покоління ізраїльтян в тому, що Бог вибрав цей народ і особливим чином працює серед цього народу, вивівши з єгипетського рабства, заключивши завіт, давши закон та обітниці. Так само і Бог через знаки Вечері Господньої Духом Святим стверджує нас в тому, що ми є Його діти. Це знак, печать, яка не просто нагадує про подію, яка відбулась дві тисячі років назад, але це Божа печать, через яку Бог стверджує кожного віруючого, що дана жертва на Голгофі була принесена саме заради нього.

Запитання 79: Чому ж тоді Христос називає хліб Своїм тілом, а чашу – Своєю кров’ю, або «Новим заповітом у Своїй крові»? (Ап. Павло називає це «прилучення до тіла та крові Христа»)

Відповідь катехізису вказує нам на 3 важливих моменти:

1.       Він бажає навчити нас, що, як хліб і вино живлять нас в цьому скоро плинному житті, так само і Його розп’яте тіло та пролита кров дійсно живлять наші душі для вічного життя.

У Вечері Господній Христос свідкує про те, що Він є хліб живий, яким наповнюються душі для блаженного безсмертя.  (Ін.6:51,54-55) В даному тексті Христос не говорить про Вечерю Господню. Він заповідав її лише на Таємній Вечері. Але, ідентичність знаків просто вражає. «Хліб життя – це тіло Моє, кров – це Кров Моя, яку потрібно вживати для того, щоб мати вічне життя». Що хотів Христос сказати цими словами. Хтось подумав, що Він говорить про канібалізм. Багато обурились і пішли. Хтось, в християнській історії, почав вважати, що вживання самих знаків забезпечує вічне життя. Але через ці слова Христос бажав сказати, що ці символи , хліб і вино, представляють духовну їжу, яку ми отримуємо від Тіла та Крові Ісуса Христа. Тому що, коли Бог прилучив нас до себе, зовнішнім знаком чого стало хрещення, Він став для нас Батьком. Він постійно дає нам їжу, потрібну для збереження і підтримки того життя, до якого Він породив нас Своїм Словом.

Дане таїнство має удостовірити нас в тому, що Тіло Господа, одного разу принесене в жертву за нас, продовжує залишатись нашою їжею. По тій самій причині Христос називає чашу новим заповітом в своїй Крові. Тому що кожен раз, коли Він дає на пити свою священну кров, він ніби продовжує свій завіт з нами, затверджений Його кров’ю, і тим самим укріпляє нашу віру.

Таїнство вечері Господньої свідкує нам про те, що все, звершене і вистраждане Христом мало одне призначення – стати для джерелом життя, причому життя вічного. Тільки в Ньому ми маємо джерело не лише для духовного життя, але для вічного.

2.       Христос бажає запевнити нас цим видимим знаком та запорукою в тім, що ми через дію Святого Духа прилучаємось до Його тіла та крові так само, як наші вуста приймають ці святі знаки, хліб і вино, на Його спомин.

-          Алегорія церкви як тіла Христового (Рим.12, 1Корю.10:16-17)

-          Вечеря Господня – видиме ствердження того, що ми належимо до тіла Ісуса Христа

-          Дух Святий – виконавець прилучення віруючого до тіла Христового

3.       Ми  прилучаємось до всіх Його страждань та послуху так, начебто ми особисто страждали і заплатили за свої гріхи.

Рим.6:5-11

Свята Вечеря має дві сторони: перша – це видимі знаки, дані нам через нашу неміч; друга – духовна істина, яка відображена і одночасно явлена в знаках.

В Вечері під знаком хліба і вина нам насправді даний Сам Христос, його Тіло і Кров, в якому він виконав всяку праведність, щоб дати нам спасіння. Він дається нам, по-перше, щоб ми об’єднались в одне тіло; а по-друге, для того, щоб, приєднавшись до Його тіла, ми приєднались і до всіх Його благ і відчули таким чином дію Його жертви.

Інші документи віри про Вечерю Господню:

Бельгійське віровизнання:

Немає сумніву, що Ісус Христос не запровадив Своє Таїнство як щось некорисне для нас. Тож Він здійснює в нас усе те, що показує цими святими знаками. Спосіб, у який Він робить це, перевищує наше розуміння і незбагненний для нас так само, як прихована й незбагненна для нас дія Святого Духа. Але ми не помиляємося, стверджуючи, що те, що ми споживаємо і випиваємо, є справжнім і природним Тілом і Кров’ю Христовими,[1] але це відбувається не вустами, а духовно через віру. Таким чином, хоча Христос завжди сидить по правиці Бога Отця на небесах,[2] Він не перестає робити нас співучасниками Себе через віру. Ця учта є духовною трапезою, за якою Христос робить нас спільниками Себе Самого, як і всіх Своїх скарбів та дарів, і дарує нам можливість насолоджуватися Ним Самим і заслугами Його страждань і смерті.[3] Він живить, зміцнює і втішає наші злиденні, нещасні душі через споживання Його Тіла, оживляє і оновлює їх через пиття Його Крові.[4]


[1] Ів. 6: 55, 56; 1 Кор. 10: 16.

[2] Дії 3: 21; Мк. 16: 19.

[3] Мт. 26: 26 і далі; Лк. 22: 19, 20; 1 Кор. 10: 2 – 4.

[4] Рим. 8: 22, 23.

Все для VKontakte

Опублікував Юрій Луковий березня - 20 - 2009 1 коментар


18 програм, які стануть у нагоді і значно полегшать життя всім користувачам соціальної мережі ВКонтакте.ру! Сайт «vkontakte» – це місце для віртуального спілкування, яке з кожним днем розвивається і поповнюється рядами людей, відчувають потребу в обміні інформацією і спілкуванні. Зручна навігація на сайті дозволяє без проблем розібратися з управлінням навіть новачкові в Інтернеті. Часом, буває дуже складно спілкуватися особисто чи по телефону, особливо якщо Ви проживаєте в різних містах, а то і країнах. Сайт «vkontakte» ламає кордону, руйнує гори і з легкістю перетинає океани, річки і моря. Завдяки цьому сайту, мільйони людей знаходять старих та нових знайомих, спілкуються з ними і призначають зустрічі. Деякі шукають на сайті відносини, і досить часто, нешкідливі зустрічі переростають у бурхливі романи, а то й у серйозні стосунки з штампом в паспорті і спільним вихованням дітей. Легкий дизайн, інтуїтивно зрозумілі настройки параметрів і управління Вашої персональної сторінкою, величезна кількість корисних, практичних функцій і можливостей, які відкриває користувачеві сайт «V Kontakte» – робить його більш зручним і бажаним місцем для віртуальних зустрічей і спілкування між людьми (однокласниками, однокурсниками, колишніми і нинішніми товаришам по службі, колегами по роботі, рідними та близькими людьми, знайомими та друзями) або просто – місцем для знайомств.

1) Агент Вконтакте 1.1.0 – Агент В контакті – це програма для зручного одержання і відправки повідомлень на сайті vkontakte.ru. Завантаж та установи Агент Вконтакте, щоб: Обмінюватися повідомленнями з друзями, отримуючи звукові сигнали про нові повідомлення, Отримувати повідомлення про нові написах на своїй стіні і оновлення твоїх друзів, бачити, коли твої друзі з’являються онлайн на сайті і коли покидають сайт, Використовувати статус ” невидимки “(ніхто з друзів не дізнається, що ти онлайн)

2) Vkontakte Getter 1.1 – Програма будує карту друзів і виводить статистику: кількість друзів і друзів друзів, самі дружелюбні друзі, друзі, з якими найбільше загальних друзів, не знайомі люди, з якими у вас найбільше загальних друзів, найпопулярніші серед ваших друзів групи, найпопулярніші інтереси, Також програма створює сторінку з посиланнями на домашні сторінки друзів.

3) Vkontakte Grabber 1.0 Альфа – Програма для отримання прямих посилань на відео. Все дуже просто, в полі Посилання вводиться посилання на сторінку, з якої ви хочете завантажити відео, поле Буфер краще не чіпати, а в поле Результат, після натискання на кнопку Отримати!, Ви отримаєте посилання готову для закачування будь-яким менеджером завантажень. Для того, щоб все пройшло успішно, ви повинні бути залогінени на сайті з Internet Explorer `а чи будь-якої надбудови над ним, як MyIE або GoSURF. Тобто в маркери Explorer `а має бути записано, що ви увійшли на сайт. Інакше програма вилетить. Те ж саме станеться, якщо ви зменшите значення буфера `а. Його варто тільки збільшувати, і то тоді, коли програма вилітає. Взагалі, вильоти це нормально.

4) IceIM 0,7845 – [У зв'язку Розширені Instant Messenger] – клієнт для зручного спілкування на всім відомому порталі Vkontakte.ru. Перший гідний проект для цього порталу. підтримка багатьох функцій. Решта буде додаватися по мірі пропозицій наших користувачів. Основні можливості. – Відправлення / Прийом повідомлень друзям вконтакте – Перегляд інфо друга – Підтримка аватарів друзів – Візуальні оповіщення про нові події (друзі, фото, групи, зустрічі, відео) – Швидкий вихід на вузлові сторінки сайту (мої налаштування, фото, відео, друзі, замітки , групи, новини) – Історія повідомлень – Звукові оповіщення – Безліч скінів (можна налаштувати зовнішній вигляд на ваш смак) – Статус на сайті – Трансляція назви треків Winamp в статус на сайті – Групи в Контакт Лист – Надійне шифрування збереженого пароля

5) Orbit Downloader І Grabber + + – Завдяки цьому поєднанню в одній програмі Ви зможете завантажувати фаіли в 1,5 рази швидше, так і в добавок просто наводи мишкою на цікавить відео або флеш ролик – СКАЧАТЬ його! Навіть якщо це неможливо просто так – ЦЕ МОЖЛИВО! і ПРОСТО ТАК! ОДНИМ Клацанням!

6) VKTray – лоток програмка висить в треї у вигляді значка, періодично перевіряє наявність нових повідомлень на сайті vkontakte.ru і інформує про нові повідомлення миготливий іконку. При натисненні на іконку в браузері відкривається сторінка повідомлень, щоб закрити програму клацніть по значку в треї правою кнопкою миші і виберіть “Вихід”.

7) VKLife 1.7.1 – універсальна програма для скачування аудіо, відео і додатків з сайту Вконтакте.РУ і youtube.com; вставка зображень на стіну користувача або групи. На відміну від інших програм і онлайн сервісів не потрібно вводити особисті дані та пароль; можливість писати багаторядкових статуси; підтримка Проксі-сервера; програма легка у використанні і не вимагає установки.

8) VKMusic 1.42 – Качалка і пошукових треків з величезної бази mp3 файлів залитих користувачами vkontakte.ru. VKMusic дозволяє автоматизувати пошук потрібних вам аудізапісей і скачування їх на ваш комп’ютер, вибір музики оргомен. Авторизації не потрібно. Аналог Зайси.downloader (), але інша база mp3.

9) VkonPic 1.2.2 – Один з найбільш відвідуваних ресурсів Рунета на сьогоднішній день – сайт ВКонтакте (Vkontakte.ru) дозволяє користувачам малювати графіті на стінах друзів. Природним розвитком цієї опції стала можливість завантаження картинок як графіті.

10) VKPaint 1.21 – рісовалка / загрузчик картинок вконтакт.ру, допоможе вам додати потрібний елемент до вашого граффіті або повністю перенести сподобається вам картинку на стіну ваших друзів. Підтримує 2 режиму роботи, “перерісовка” картинки і завантаження безпосередньо. На відміну від сайтів які надають завантаження картинок, вам не доводиться засвечівать доступ до своєї учетке 3им особам.

11) VKStatus 1.0 – Програма для управліннями статусами в контакті, дозволяє швидко перемикати на “гарячі” статуси (прописані заздалегідь), робити свій статус багаторядкових і висіти в треї.

12) vkontakte музика Сценарист – Цей скрипт допоможе Вам зберегти аудіофайли, залиті користувачами ВКонтакте.ру до себе на комп’ютер. Скрипт додає близько кнопок прослуховування музики посилання для скачування і посилання для швидкого пошуку слів пісні. Опис використання скрипта додається.

13) VKClient – знехотя розлучатися з ВКонтактом ні на хвилину? Java-додаток VKClient для мобільних телефонів дозволяє залишатися вконтакте навіть коли у Вас немає можливості знаходитися в інтернеті через персональний комп’ютер.

14) vkontakte Відео Grabber опери – Віджет для браузера Опера, що дозволяють зберегти будь-які відеофайли викладені користувачами ВКонтакте.ру.

15) vkontakte Відео Сценарист - Цей скрипт допоможе Вам зберегти відеофайли, залиті користувачами ВКонтакте.ру до себе на комп’ютер. Скрипт додає близько відеороликів посилання для скачування. Опис використання скрипта додається.

16) Vkontakte інструментів Firefox 0.5.4 – Офіційний Тулбар для Firefox і отримуйте миттєві повідомлення про нові повідомлення, події, групах і т.д. не заходячи на сайт.

17) VKToolBar Віджет для опери 0.2.2 – Офіційний Тулбар-віджет для опери та отримуйте миттєві повідомлення про нові повідомлення, події, групах і т.д. не заходячи на сайт.

18) Vkontakte інструментів InternetExplorer 0,1 – Офіційний Тулбар для Internet Explorer і отримуйте миттєві повідомлення про нові повідомлення, події, групах і т.д. не заходячи на сайт.

Завантажити з Letitbit



Воскресный День 9

Опублікував Юрій Луковий березня - 20 - 2009 Прокоментуй!

ВОПРОС 26

СОТВОРИВШИЙ ВСЕ

Заметки

1. В Книге Бытие 1:1 говорится:

В начале: то есть когда получило свое начало время.

сотворил: творение – деяние всемогущей воли Бога, которым Он Своим Словом, то есть Своим Сыном, призвал все от небытия к бытию.

Бог: Творцом есть Вся Троица: хотя работа Отца выступает на передний план, все сотворено через Сына (см. Бельгийское исповедание, артикул 12; Пс. 32:6; Ин. 1:1-3).

небо и землю: то есть, во-первых, место пребывания для Себя и Своих святых духовных существ, и, во-вторых, эту землю; Он создал и то и другое, чтобы они стали одним, как и произойдет в вечной славе.

2. Дальше мы не встречаем никаких подробностей о создании неба. Но прежде сотворения небес, как, пожалуй, и земли, Бог создал тысячи и тысячи ангелов. Потому что мы читаем, что они восхваляли Бога, когда Он создавал землю (Иов 38:6,7).

Ангелы, в отличие от нас, не имеют тела. Как нет у них и родственных связей. Они находятся в другом положении по отношению ко Христу: Он также является их Господином, но не Спасителем. Кроме того, они не были созданы по образу Божьему. Поэтому ангел – ниже человека. Люди могут быть детьми Божьими; а вот ангелы лишь слуги. В Писании упоминаются архангелы, серафимы, херувимы, престолы, господства, начальства, а также два конкретных имени – Гавриил и Михаил.

Обычная (повседневная) работа ангелов состоит в том, чтобы прославлять Бога (Ис. 6:1-4) и защищать Его народ (Евр. 1:14; Мф. 18:10). Их необычная работа – служение в откровении Божьем (Лук. 1 – много стихов; Лук. 2:9; Деян. 1:10).

Часть ангелов (это слово значит “посланник”), которых Бог сотворил добрыми, по собственному злому умышлению согрешили против Него в восстании и безвозвратно отпали. Они стали злыми ангелами, лукавыми духами. Их проводника Писание называет дьяволом (т.е. “обманщиком”), сатаной (т.е. “противником”), древним змием, человекоубийцей от начала, богом этого века и т.д. Он работает в неверующих и против верующих, хотя при этом находится под властью Бога, так что мы силой Божьей должны устоять пред ним. В противовес угрозе, исходящей от этих злых духов, у нас есть великое утешение, что во Христе легионы ангелов сражаются на нашей стороне.

3. После того, как Бог создал землю, она была названа “безвидной и пустой”, бесформенной массой, которую Бог приготовил за шесть дней (первое сотворение и продолжающееся сотворение). Этих шесть дней можно разделить на две взаимосвязанные группы:

Первый день:

Второй день:

Третий день:

свет

небосвод

море, земля, деревья и растения

Четвертый день:

Пятый день:

Шестой день:

солнце, месяц и звезды

рыбы и птицы

четвероногие, пресмыкающиеся и человек

На седьмой день Бог почил: Он отдыхал, любуясь завершенной и “весьма хорошей” работой.

4. В Писании говорится о творении не для того, чтобы мы знали о происхождении всего существующего, но чтобы мы знали Бога и понимали, что все подчинено Ему. Какое утешение! Ведь, по исповеданию церкви, именно этот всемогущий Бог ради Христа, Его Сына, есть также мой Бог и мой Отец. Однажды Бог был в завете Отцом людей, и они были Его детьми. но посредством греха мы отвернулись от Него. А теперь все верующие во Христе получают опять право быть Его чадами (Ин. 1:12).

А. В Бельгийском исповедании, артикул 12, говорится о сотворении всего, в частности ангелов: в Катехизисе об этом прямо не говорится. Смотри также, что говорится о творении в артикуле 2.

Примечания

1. Шесть дней, упомянутые в Бытии, не были эпохами. Как первые три, так и последние три дня называются в Святом Писании именно “днем”. См. также Исх. 20:11.

2. В Бытии, 1 говорится только о материальных вещах. Но и подразумевается, что Бог сотворил и всевозможные другие вещи: время, количество, движение, цвет, для которых Он также установил определенные законы.

3. Святое Писание не дает никакого основания для учения об ангелах-хранителях, которое разрабатывает римско-католическая церковь.

Заблуждения

Мнение, будто Бог нуждался в мире как объекте Своей любви; будто через сотворение мира Он обогатился. Материализм, теория эволюции, пантеистическое учение о эманациях, пренебрежение вещественным миром; обожествление вещественного мира.

Вопросы

1. Кто есть Творец? Что значит “сотворить”? Что сотворил Бог?

2. О каких “небесах” говорится в Быт.1? Кто пребывает там?

3. Много ли ангелов существует? Когда, скорее всего, они были сотворены?

4. В каких отношениях находятся ангелы друг к другу? Ко Христу? К нам?

5. Как Писание различает ангелов? Назови два имени ангелов.

6. В чем состоит их обычная и необычная работа?

7. Что произошло с частью ангелов? Как зовут их проводника?

8. Что делает дьявол по отношению к неверующим? А к верующим? И что мы должны делать по отношению к дьяволу?

9. За сколько дней Бог сотворил землю? Что он делал в седьмой день?

10. С какой целью в Писании говорится о творении? Какое утешение приносит знание того, что Бог есть Творец?

Матеріал взято з сайту “Реформатский взляд”

Карта відвідування сайту церкви

Опублікував Юрій Луковий березня - 19 - 2009 5 коментарів

Шановні відвідувачі.

Ми раді вітати вас на сайті церкви “Хвала і Поклоніння”.

15 березня було 2 місяці, як працює наш сайт. В загальному, за цей час, станом на 19.03.09 сайт відвідали 772 відвідувачі, з загальною кількісттю переглядів матеріалів сайту майже 8 тис переглядів. Більше того, кількість відвідувачів постійно збільшується. Ми раді, що сайт церкви “Хвала і Поклоніння” викликає у Вас зацікавленність.

Приємним є те, що ми маємо постійних відвідувачів сайтуне лише з України, але з Китаю, Японії, Тайваню, США, Росії, Індії, Ізраїлю,Германії, Швейцарії, Латвії, та з інших країн світу.

Ми б хотіли ще більше служити через сайт вашим потребам. Тому, запрошую вас до спілкування. В коментарях залиште інформацію про те, хто ви, з якої ви країни. Залишість ваші рекомендації і побажання.

Нехай наше спілкування буле інтернаціональним.

З повагою до Вас, пастир Юрій Луковий

Ричард П. Белчер. «Путь в Духе»

Опублікував Юрій Луковий березня - 18 - 2009 1 коментар

Молодой пастор баптиской церкви Айра Пойнтер, знакомый нам по книгам “Путь благодати” и “Путь очищения” сталкивается с новой проблемой. В город, где он несет служение, приезжает харизматический проповедник.

Город начинает сходить с ума. Люди бросаются на поиск мистических даров. Все хотят говорить “иными языками”, исцелять и творить чудеса.

Пастор Пойнтер обращается к Библии.

Насколько отвечает новое веяние Слову Божьему?
Являются ли “языки”, на которых говорят новые “апостолы”, языками, описаными в 1 Кор. 14?
Что такое дары духовные?

На эти и многие другие вопросы вы вместе с пастором Пойнтером найдете ответ в этой книге.

Формат книги: pdf

Размер: 650 кВ.


Воскресный День 8

Опублікував Юрій Луковий березня - 17 - 2009 Прокоментуй!

ВОПРОС 24

ОТЕЦ, СЫН И СВЯТОЙ ДУХ

Заметки

1. Содержание нашей веры – это Божьи евангельские обетования, и они кратко изложены в двенадцати статьях символа веры (см. вопрос 22). Бог обещает не просто что-то и не просто много, но обещает нам Самого Себя. “Я буду Богом твоим и потомков твоих после тебя” (Быт. 17:7). Поэтому содержание нашей веры – это Сам Бог. Наша вера и упование устремляются к Нему и хватаются за Него. Наша вера – это не просто рассудочное убеждение, что Бог есть. Через веру мы находим покой в Боге, вверяем себя Ему. И все в символе веры говорит о Боге, о том, каков Он для нас и что делает, а также чего мы ждем от Него. Он говорит о Боге Отце и нашем создании, о Боге Сыне и нашем искуплении, о Боге Святом Духе и нашем освящении. Мы говорим в исповедании, что Бог сотворил нас и с тех пор охраняет нас, что Бог Сын через кровь Свою есть нашим Искупителем и что Святой Дух освящает нас и вводит в вечную, блаженную жизнь.

2. Потому что именно так, через обетование, Бог милостиво связал Себя с нами. Мы ведь были крещены во Имя Отца и Сына и Святого Духа. Согласно прекрасному объяснению, которое содержится в Чине крещения, это означает, что Бог Отец обещает нам, что Он будет нашим Отцом и обеспечит всем необходимым, что Бог Сын обещает нам очищение посредством Его крови, и что Бог Святой Дух обещает нам, что Он будет пребывать в нас и работать с нами, так чтобы сообщить нам все, что мы имеем во Христе.

Эти обетования мы и схватываем верой. На них мы полагаемся. И так мы исповедуем в кратком изложении нашей веры, что Бог Отец есть и наш Отец, что Он как всемогущий Творец неба и земли заботится о нас; что Бог Сын есть наш Искупитель; что Он искупил нас Своей кровью; что Бог Святой Дух освящает нас и довершит наше искупление.

Вопросы

1. Каково содержание нашей веры? Что пообещал нам Бог? Что мы делаем через веру? О Ком говорится в символе веры?

2. Что обещает нам Бог в крещении? Какую веру мы исповедуем?

ВОПРОС 25

КАК СЛАВНО ТВОЕ ИМЯ!

Заметки

1. Здесь мы признаем, что исповедуем Бога таким, как сказано выше, “потому что Бог так явил Себя в Слове Своем”. Потому что мы познаем Бога из Его Слова и в свете Его Слова, а также из творения и поддержания всего существующего (см. Бельгийское исповедание, артикул 2). В Своем Слове Бог милостиво явил нам Свое Имя. Это Имя – не просто звук, в Нем мы встречаемся с Самим Богом. Его Имя – Бог, так как Он Сам открылся нам, обратился к нам. В этом Имени мы познаем Бога. В Писании “Имя Божье” используется для указания на Самого Бога (Прит. 18:10). Единое Имя Божье, через которое мы познаем Его сущность, Господь милостиво открыл в Святом Писании через многие Имена. Эти Имена – словно множество цветов, вместе образующих свет. И в каждом из Имен мы не просто встречаемся с чем-то от Бога, но с Самим Богом.

Например: под различными именами – семя, плод, зерно, пища и т.д. – мы подразумеваем зернышко в его целостности.

2. Мы различаем Божьи Имена таким образом:

а) Имена собственные. Например, Бог, Господь.

б) Совершенства (1Петр. 2:9), или качества (добродетели). Например, Святой.

в) Личные Имена: Отец, Сын и Святой Дух.

3. Имена Собственные – это Имена, которые принадлежит Богу и никому другому.

а) Бог (евр. Элохим, сокращенно – Эл). Оно употребляется во множественном числе, чтобы указать на полноту силы. Под этим Именем мы знаем Бога как Творца и Правителя всего.

б) Господь (ЙХВХ, ЯХВЕ, но не Иегова). Под этим Именем Бог явился Своему народу как сущий – “Я есть тот, кто есть”, Верный и Неизменный (Исх. 3:14, 6:1 и дальше).

в) Господь, то есть Повелитель, Правитель, Собственник.

г) Яхве Саваот, Господь воинств. Эти воинства – это Израиль (2Цар. 6:2), звезды (Пс. 32:6) или ангелы (Ис. 37:16).

4. Совершенства. Они показывают, каков Бог, раскрывают Его сущность. Первый артикул Бельгийского исповедания называет такие из них:

а) Бог един. Есть только Один Бог (Втор. 6:4; 1Кор. 8:4-6). Политеизм, т.е. учение о том, что существует множество богов, так же безумно, как и атеизм – учение о том, что Бога нет.

б) У Бога простая сущность. Простой – в смысле несоставной. В Боге все совершенно. В Нем нет составных частей, не говоря уже о каком-то их противостоянии (1Ин. 1:5).

в) Его сущность духовна. Бог есть Дух (Ин. 4:24). Это выше любой материи.

г) Сущность. Бог существует, Он есть – Единственный, существующий Сам из Себя.

д) Вечный. У Бога нет начала, продвижения или конца. Течение времени неприменимо к Нему. Сегодня у нас нет того, что мы имели вчера или будем иметь завтра. Но с Богом не так. См. Пс. 89:2,3.

е) Непостижимый. Он превышает возможности нашего разума. Это не исключает того, что мы можем познавать Бога в Его откровении (Иов 36:26).

ж) Невидимый. Ни один глаз не может увидеть Его

з) Неизменный. См. Иак. 1:17. В Нем нет изменения. Даже когда Он сожалеет о чем-то (Быт. 6:6), изменяется не Он, а человек.

и) Бесконечный и вездесущий. См. Пс. 138:7. Бог на горах, в долинах; Он повсюду, хотя не везде присутствует одинаково: например, в небесах – не так, как в аду.

й) Всемогущий. Бог может сделать все, что хочет (Лук. 1:37).

к) Бог обладает совершенной мудростью. Он всегда выбирает лучшее и стремится к достижению высочайшей цели. См. Рим. 11:33-36.

л) Справедливый. Он вознаграждает творящих добро и изливает гнев на делающих зло. Он держит Свое Слово, не оставляет вину без наказания и наоборот – не карает невинного (Исх. 34:7).

м) Бог благ. Он желает добра Своему творению, и наипаче – Своим избранным. Он проявляет любовь к людям, милость к виновным, милосердие к страждущим, долготерпение к заслужившим наказание. Завершение первого артикула Исповедания заслуживает внимания: Бог также есть изобилующий “источник всякой благости”.

Мы можем упомянуть и о таком:

н) Святой. Бог далек от всякого греха и ненавидит его, Он возвышен над всем творением (1Ин. 1:5; Ис. 6:3).

о) Бог всеведущ. Он знает и постигает все еще от вечности (Деян. 15:18).

А теперь посмотри еще раз на каждое из этих качеств, подумай о них и ответь себе на вопрос: 1) как утешает меня то, что Бог именно таков? и 2) к чему побуждает меня это?

5. Личные имена. Бог един. Но сущность Единого Бога так богата, что она существует в (но не из!) Трех Лицах. Эту тайну мы называем Троицей. Мы не находим этого слова в самом Святом Писании, но находим то, на что оно указывает. И находим только там. Потому что эту тайну мы можем познать только оттуда, а не из природы (см. ответ 25).

6. То, что в Боге есть множество в единстве, становится очевидным уже из Быт. 1:26: “И сказал Бог: сотворим человека”. См. также Пс. 109:1: “Сказал Господь Господу моему”. Из последующего становится ясно, что это единство есть тройственность (Ис. 63:9,10).

В Новом Завете эта тройственность в единстве проявляется сразу же в извещении о рождении Христа: “Дух Святый найдет на Тебя, и сила Всевышнего осенит Тебя; посему и рождаемое Святое наречется Сыном Божиим” (Лук. 1:35). А в иорданском крещении Иисуса крещается Сын Божий, нисходит Святой Дух и с небес говорит Отец. Три Лица также наречены четкими именами в благословении (2Кор. 13:13) и в повелении о крещении[10] (Мф. 28:19).

Однако в Бельгийском исповедании, артикул 9, мы читаем следующее: “Всё это мы узнаём как из свидетельств Святого Писания, так и из соответственных деяний Трёх Ипостасей, и особенно тех, кои мы постигаем в нас самих”. Последними словами исповедание не полагает еще один источник знания в дополнение к Святому Писанию, а дает понять, что Писание учит различать Три Лица не только через различные тексты, но и через указания на их Личную работу. И эту работу мы также замечаем в нашей жизни. Исповедание Троицы – это не скучная теория. Каждый христианин знает именно Триединого Бога – как своего Творца, перед Которым он виновен, и одновременно как своего Искупителя, на Которого он возлагает свое упование, и как своего Освятителя, Который Сам производит в нем желание и дела.

7. Поэтому “мы верим только в Единого Бога, Который является единой сущностью, троичного в Ипостасях, реального, истинного и от вечности различающегося по их собственным невыразимым свойствам, а именно: Отец, Сын и Святой Дух” (Бельгийское исповедание, артикул 8).

Различия Трех Лиц (Ипостасей) очевидны из:

а) Их качеств. Первое Лицо – Отец. Он существует в Себе и из Себя. Второе Лицо – Сын. Отец дал Ему жизнь в Нем Самом. Он был рожден Отцом (рожден – значит произведен из сущности). Третье Лицо – это Дух. Он исходит словно дух, дыхание от Отца и Сына и возвращается к Ним опять. Через Него Бог живет во всем.

б) Их Имен. Они никогда не употребляются беспорядочно.

в) Их работы. Работа Отца – творение, Сына – искупление, Святого Духа – освящение.

Впрочем, во всех этих работах принимают участие все Лица Троицы, но таким образом, что Один из Них выдвигается на передний план. Так, искупление приносит Сын, но Отец послал Его для этого, а Святой Дух прилагает Его работу к тем людей, которые даны Отцом Сыну.

г) Их порядка бытия. Первое, второе и третье Лицо. Этим мы не указываем на последовательность или иерархию Лиц. Все Трое равны и являются Богом от вечности. И каждый из Трех обладает всецелой божественной сущностью.

Единство Лиц. См. Бельгийское исповедание, артикулы 10,11. Из Писания следует, что Сын и Святой Дух равны Отцу. Потому что Писание наделяет не только Отца, но и Сына и Святого Духа таким:

а) Божественные имена.

Сын именуется также Господом, “Богом крепким”, “Отцом вечности” (Ис. 9:6). Святой Дух также назван Богом (Деян. 5:3,4).

б) Божественные качества.

Сын – вечный и всеведущий (Мих. 5:2; Мн. 21:17).

Святой Дух – вездесущий (Пс. 138:7).

в) Божественная работа.

Сын и Святой Дух работают в творении (Ин. 1:3; Пс. 32:6).

г) Божественная честь.

Мы крестимся в том числе и во Имя Сына и Святого Духа (Мф. 28:19).

8. Эта исповедание Троицу всегда останется превыше нашего разума, хотя в нем нет ничего, что бы противоречило разуму. Мы не говорим, как насмешливо это представляют мусульмане, что 3 = 1. Потому что мы не говорим, что одна сущность – это три сущности. Мы утверждаем, что Три Лица имеют одну сущность.

9. Под этим исповеданием мы понимаем, что:

а) Бог, столь богатый Сам по Себе, не нуждался в творении. Он не нуждался в нем, чтобы преодолеть одиночество и получить общение. Ведь Отец имел вечное общение с Сыном, и они оба соединены с Духом. Бог совершенен в Себе и не нуждается ни в каком творении.

б) Все, что необходимо для нашего искупления, заключено в Боге. Он Сам, будучи в Отце нашим Судьей, искупает наши вину в Сыне и освящает нас в Святом Духе.

А. Изложение учения о Троице в Бельгийском исповедании пространно и великолепно. Артикул 8 разъясняет, что имеется в виду, когда говорится, что мы верим в Бога, “Который является единой сущностью, троичного в Ипостасях”. В артикуле 9 обстоятельно доказывается, что это исповедание отвечает Писанию. Артикул 10 продолжает приводить библейские доказательства в пользу божественности Сына, а артикул 11 показывать, что и Святой Дух есть Бог.

Б. В богослужебных формах вера в Троицу находит свое выражение во многих местах. В Чине крещения обетования Божьи описываются в контексте Троицы. См. также молитвы и благодарения в Чинах крещения и Вечери Господней. Здесь и повсюду церковь говорит в тринитарных выражениях.

Примечания

1. Люди пытались так или иначе классифицировать Божьи качества. Общеизвестно одно деление, которое обладает определенной ценностью, хотя его и нельзя считать полностью подходящим: передаваемые (сообщаемые) качества (которые в какой-то степени могут быть и у творения) и непередаваемые (несообщаемые) качества (которые творение иметь не может).

2. Иногда пытались вывести Триединство из творения. Три измерения в пространстве, три лица в языке, три временных отношения, три сочленения в живом организме. Но на самом деле о Троице мы знаем только из Святого Писания.

3. Используемые церковью термины вовсе не равноценны истине. Бавинк писал: “мы охотно променяем их на другие слова, если они будут лучше”.

Заблуждения

Политеизм (многобожие), атеизм, материализм, агностицизм, иудаизм, арианство, савеллианство, мусульманство, модернизм, учение Восточной церкви о том, что Святой Дух исходит только от Отца.

Вопросы

1. Откуда мы знаем о Боге? Что Бог открыл нам в Своем Слове? Какое Его Имя? Как Бог явил Свое Имя в Слове? Что нужно всегда помнить о каждом из Имен?

2. Как мы разделяем Божьи Имена?

3. Назови Имена собственные и скажи, что они значат.

4. Назови семь качеств и убедись, что ты знаешь, что значит каждое из них.

5. Встречается ли слово “Троица” в Библии? А что тогда есть там? Можем ли мы знать о Троице из творения и порядка во вселенной? Откуда же тогда мы знаем об этом?

6. Приведи несколько доказательств из Писания в пользу учения о Троице. Подразумевает ли выражение из Бельгийского исповедания, артикул 9 – “… из … деяний Трёх Ипостасей, … кои мы постигаем в нас самих” – существование еще одного источника знания? Что же тогда там имеется в виду?

7. В чем мы различаем Три Лица? Почему Отец именуется Отцом, Сын – Сыном, а Святой Дух – Святым Духом? В чем заключается особая работа каждого и них? Существовал ни Отец когда-либо без Сына?

8. Докажи из Святого Писания, что Сын и Святой Дух тоже есть Бог.

9. Можем ли мы постичь Триединство Бога? Противоречит ли Троица разуму?

10. Что мы понимаем под исповеданием Троицы?

Матеріал взято з сайту “Реформатский взгляд”

Проповідь на свято подяки

Проповідь пастора Германа Панька (м. Донецьк) на свято подяки Господу за урожай в ЄРЦ Хвала і Поклоніння

Господь закликає нас до служіння

Івана 4:31-38 Ukrainian: От Иоанна Chapter 4 [31] Тим часом же учні просили Його та й казали: Учителю, їж! [32] [...]

Боже провидіння

Що таке Боже провидіння? Яке значення усвідомлення цієї істини має для нашого життя? Відповіді – в проповіді

Єдність духа в союзі миру

1 Отож, благаю вас я, в’язень у Господі, щоб ви поводилися гідно покликання, що до нього покликано вас, 2 зо [...]

Реформатські ресурси